можемо використати лазерний телеспектрометр. Він випаровує астероїди на відстані тисячі кілометрів.
– Я не певен, що мені подобається ця розмова. Мій уряд не підтримує насильство, окрім випадків самооборони.
– Наївні американці! Ми мислимо більш реалістично. Доводиться так чинити. Усі твої дідусі й бабусі дожили до безлітньої старості, Гейвуде. Трьох із моїх вбили під час Великої Вітчизняної війни.
Наодинці Таня завжди називала його Вуді й ніколи не йменувала Гейвудом. Тож, очевидно, зараз вона говорить серйозно. Чи просто перевіряє його реакцію?
– У будь-якому разі «Діскавері» – це кілька мільярдів доларів технічного спорядження. Корабель неважливий, важить лише інформація, яку він зберігає.
– Точно. Інформація, що може бути скопійована, а потім стерта.
– Таню, твої думки одна веселіша за іншу. Інколи я думаю, що всі росіяни трохи параноїки.
– Ми здобули такий діагноз завдяки Наполеонові й Гітлеру. Проте не кажи мені, що ти не розробив – як ви це називаєте – сценарій? Принаймні для себе.
– У мене не було доконечної потреби розробляти щось самостійно, – трохи похмуро відповів Флойд. – Держдепартамент уже зробив це за мене, зваживши на всі можливі варіанти. Ми лише маємо побачити, як поводитимуться китайці. І я зрештою не здивуюсь, якщо вони знову нас перехитрують.
Розділ 10. Звістка з Європи
Мистецтву спати в невагомості слід навчатися; у Флойда забрало майже тиждень відшукати найкращу позицію для рук і ніг, щоб вони не плавали в незручних положеннях. Зараз він уже став експертом із цієї справи й не чекав на повернення ваги; насправді навіть згадка про вагу викликала в нього нічні жахіття.
Хтось трусив його, воліючи розбудити. Ні – напевно, це йому сниться! Особисте життя на борту «Леонова» було чимось священним: ніхто не заходив до кают інших членів команди, не спитавши спершу дозволу. Флойд міцніше склепив повіки, але його й далі термосили.
– Докторе Флойде, прокиньтеся! Ви потрібні на льотній палубі.
І ніхто тут не називає його доктором Флойдом, найформальніше звернення, яким кликали його за останні тижні, було «док». Що сталося?
Флойд неохоче розплющив очі. Він лежав у своїй крихітній каюті, затишно закутаний у спальний мішок. Якась частина його свідомості здивовано спитала: тоді чому він дивиться на Європу? Вони ж досі в мільйонах кілометрів від неї.
Знайомий сітчастий візерунок, орнамент трикутників і багатокутників, утворених лініями, що перетиналися між собою. І, звісно, там був сам Великий канал – ні, це неможливо. Як він може бачити Великий канал, коли досі перебуває у своїй маленькій каюті на борту «Леонова»?
– Докторе Флойде!
Він зовсім прокинувся і збагнув, що його ліва рука плаває лише в кількох сантиметрах від очей. Дивно, що лінії на долоні так зловісно схожі на карту Європи! Проте ощадлива Матінка Природа завжди повторюється – різні лише масштаби, але вир молока, домішаного в каву, скидається на лінії хмар у циклоні шторму
