друзів, не кажучи вже про рідних братів і сестер. Існує безліч можливостей привчити дітей до здорового суперництва, не нав’язуючи при цьому згубної для них конкуренції.
Розумієте, проблема батьків, які бачать у своїх дітях лише переможців, полягає в тому, що вони невпевнені, знервовані та сумніваються у своїх батьківських здібностях. Тому вони мають принизити вас, аби зміцнити свої позиції. Тож не сердьтеся. Просто пожалійте їх. Це їх по-справжньому дратує.
Існує безліч можливостей привчити дітей до здорового суперництва, не нав’язуючи їм при цьому згубної для них конкуренції.
Правило 24
Ніколи не маніпулюйте емоціями
Чи ви коли-небудь уживали ці фрази (або подібні до них)?
• «Ти не цінуєш моїх зусиль».
• «Ти мене засмучуєш».
• «Це несправедливо щодо мене».
Впізнаєте щось із цього? Якщо ні – молодці, перегортайте сторінку. Якщо ж ви коли-небудь послуговувалися такими словами, ви, безумовно, не виняток. Проте такі фрази – вияв емоційного шантажу, і це погано.
За допомогою емоційного шантажу ви чините на своїх дітей опосередкований і підступний тиск, і, якщо ви вдаватиметеся до нього постійно, вони житимуть із усвідомленням власної провини, а також почуттям образи на вас. До того ж ви демонструєте, що ваші почуття для вас важать більше, ніж їхні, та показуєте приклад егоїзму, жаліючи себе й маніпулюючи емоціями.
Зауважте: ви з власної волі взяли на себе тягар батьківства. Діти за своєю природою – егоїсти, і ви, певна річ, потерпатимете від цього частіше за будь-кого іншого. Ніхто не дає вам права зривати на них злість: то не їхня проблема, що ви втомлені, роздратовані й вам дошкуляє відчуття, ніби інші сприймають ваші зусилля як належне.
Я не агітую вас виховувати в дітей егоїзм. Утім, вам потрібно уникати маніпулювати почуттями дітей. Зверніть їхню увагу на те, як їхня поведінка впливає на інших людей, або просто відверто поговоріть з ними. Замість докоряти: «Будь ласка, не проси мене грати з тобою у футбол, коли я такий виснажений», можна просто сказати: «Вибач, я надто втомився. Пограємо завтра».
Немає жодного сенсу торочити дітям: «Я працюю заради тебе, не розгинаючи спини, – готую тобі їжу, прибираю, перу твій одяг, воджу на футбол, скрізь підвожу тебе на машині…» Запевняю вас, що вони чутимуть лише: «Бла, бла, бла, футбол, бла, бла, бла…» Тож ви марнуєте слова. Безперечно, хтось має пояснити їм це все, але тільки не ви. Вам буде на руку, якщо ваш партнер, дідусь, бабуся, старша сестра чи хтось інший скаже дітям: «Не кидай одяг на підлогу. Чому мама/тато має прибирати за тобою? Невже ти вважаєш, що вони недостатньо для тебе роблять?» А вам належить аналогічно подбати про свого чоловіка або дружину. Імовірність того, що діти дослухаються до цих слів, набагато більша.
Ще один варіант – запропонувати їм на день помінятися обов’язками (бажано у вихідний, коли немає шкільних занять, інакше
