годуєте її з ложечки, чи ви складаєте портфель чотирнадцятирічному підлітку, їм буде непереливки, коли доведеться самим давати собі раду. Отже, не робіть за них те, з чим вони здатні впоратися самостійно. І це не лише прибирання та уроки (особисто я вважаю, що у восьмирічному віці мої дітлахи виконують своє шкільне домашнє завдання краще, ніж міг би виконати за них я). Це означає, що з десяти років кожного з них необхідно час від часу залучати до приготування їжі для всієї родини (навіть якщо це просто тости з квасолею), пояснити, як працює пральна машина, привчати підніматися з ліжка по суботах (бо вони підробляють у вільний від школи день) і самостійно збиратися у подорож.
Та навіть не це найголовніше. Адже є ще два вміння, вкрай необхідні дітям, які ви повинні прищеплювати якнайраніше: вміння розпоряджатися грошима та приймати власні рішення.
Річ у тім, що, коли ви контролюватимете всі їхні гроші від самого початку та лише видаватимете потроху на певні витрати, діти нічого не навчаться. Набагато краще, коли вони трохи подорослішають, дозволити їм, наприклад, самостійно купувати собі одяг або давати мінімум кишенькових грошей, а решту нехай заробляють самі. Я маю приятеля, який виконує для своїх дітей роль банку: він нараховує їм щедрі відсотки за їхні заощадження, тому вони вважають за краще економити, ніж витрачати. Є чимало різних способів навчити дітей правильно розпоряджатися грошима. Важливо знайти ті, що будуть ефективними для вас і для них.
І звісно, ви маєте призвичаїти своїх дітей до самостійних рішень. Вони повинні вирішувати, що сьогодні одягнути (коли їм два роки) та які іспити складати для вступу до коледжу, – так вони навчаться планувати своє життя. А це означає, що вони на собі пізнають також і наслідки неправильних рішень. Тому не перешкоджайте їм робити помилки. Так, ви можете щось запропонувати чи порадити (та з віком вони все рідше просять вас про це), тільки не чиніть жодного тиску, гаразд? То їхнє життя. Просто пам’ятайте: ви ведете зворотний відлік часу до їхнього вісімнадцятого дня народження, після чого вони самі собі господарі…
Діти навчаться планувати своє життя. А значить, вони довідаються також і про наслідки неправильних рішень.
Правило 26
Надайте їм більше свободи
Пам’ятаєте часи, коли ви йшли з дому на цілий день, а ваші батьки не знали, де ви? Можливо, це було й правильно, оскільки ви займалися тим, про що вони не хотіли й чути: будували халабуди, билися на палицях, крали яблука, запалювали феєрверки, лазили по деревах, ловили сусідського кота й чіпляли на нього слимаків.
Дитинство не обходиться без таких речей. Так було завжди. Та батьки все менш охоче дозволяють робити подібні витівки. Ми турбуємося, аби наші діти уникли травм, хоча емоційна шкода, якої ми завдаємо їм своїм піклуванням, значно небезпечніша. Життя – постійне зважування ризиків, і, якщо діти не навчаться ризикувати змалечку, вони не здатні будуть упоратися з дорослим життям.
Так, я знаю, що ваша дитина може серйозно травмуватися, бігаючи в полі чи гуляючи з друзями
