приймати власні рішення (правило 25), їм знадобиться також уміння самостійно мислити. Якщо ваша дитина завзято сперечається з вами, значить, вона принаймні має власну думку. А це те, що вам потрібно (хоча, можливо, саме зараз вам цього не надто хочеться).
Нещодавно я бачився із приятелькою, чия п’ятирічна дочка навмисне дратувала маму – як це вміють робити в її віці. Моя знайома не стрималась. Дівчинка неймовірно засмутилася, коли її висварили. А я був неабияк здивований, коли приятелька запитала дитину: «Як ти гадаєш, чому я розсердилася на тебе?» Донька поміркувала над цим, а потім пробурмотіла: «Тому що я не припинила, коли ти сказала, що досить». Дитина сама навряд чи поцікавилася б, чому розгнівалася мама, якби її не запитали. Так мати навчала її мислити.
Моя приятелька засвоїла найголовніший метод, що вчить дитину думати, – метод запитань. Насправді не має значення, про що ви їх запитуєте – чому вони віддають перевагу крикету, а не футболу; або як, на їхній погляд, найкраще нагодувати сотню людей, запрошених на весілля; що уповільнило б глобальне потепління; а може, вам цікава їхня думка щодо зовнішньої політики США на Близькому Сході (це запитання можна залишити до того часу, коли вони подорослішають). Але вам необхідно привчити їх мислити.
І вимагайте від них обґрунтовувати свої думки. З інтересом поцікавтеся: «Чому ти так вважаєш?» У дворічної дитини ви можете запитати, чому, на її думку, гавкає собака. У дванадцятирічної поцікавтеся, чи вважає вона виправданою ціну на фірмові кросівки. (А якщо ні, то чому вона вимагає купити їх? До речі, є нагода нагадати про правило 25 – хай вони розпоряджаються грошима на свій одяг самостійно.)
Постійно тренуйте їхнє мислення та ставте запитання. Залучайте їх до дискусій, суперечок, вчіть доводити свою думку й бути допитливими. А щойно вони почнуть робити це автоматично і вам не доведеться спонукати їх до цього запитаннями, це означатиме, що ви досконало опанували правило 27.
У дворічної дитини ви можете запитати, чому, на її думку, гавкає собака. У дванадцятирічної поцікавтеся, чи вважає вона виправданою ціну на фірмові кросівки.
Правило 28
Похвала потребує мудрості
Молодці! Ви вже перейшли до правила 28. Тобто подолали чверть шляху до права заслужено називатися правильними батьками.
Сподіваюсь, я вас підбадьорив, бо саме в цьому полягає мета похвали. А правильні батьки розуміють: якщо ми належним чином виконуватимемо свою роботу, похвала стане чи не найкращим заохоченням для наших дітей. Ви не припускаєте думки, щоб на день народження вони залишилися без подарунка, тож і значні досягнення потребують похвали.
Однак це непросто, чи не так? Скількох батьків ви знаєте, які не вміють мудро користуватися похвалою? Хвалити необхідно в міру і правильно.
Вислів «передати куті меду», безумовно, тут доречний. Я не маю на увазі, що треба бути скупим до заохочень, але похвала повинна бути прямо пропорційною заслугам дитини. Надмірна похвала
