поговорю з паном Хогдаленом. Він добре на цьому знається. А крім того, він ще й приємний чолов’яга.
Субота, 2 березня
Упіймали жінку з Бреди [23], котра втекла з ув’язнення, прокопавши тунель ложкою. Чудово знати, що таке й досі трапляються в реальному житті! А якби пенсіонери втікали з цієї установи в такий самий спосіб? Нині таке було би дивовижею. Звісно, втікали лише символічно, адже ми можемо просто вийти через головний вхід. Складнощі виникнуть потім, оскільки більшості пожильців нікуди йти. Їхні діти в цьому участі точно не братимуть.
– Привіт, сину, я прийшов жити з тобою.
– Вибач, тату, та зараз не надто сприятливий час.
Пенсіонери-втікачі не мають іншого варіанту, окрім готелю на Велюве. Потім, щойно закінчаться гроші, піджавши хвоста вони пошкандибають назад – у притулок чи до Армії Спасіння.
Випадковим чином тут, у Нідерландах, із в’язниці «зникає» приблизно 1300 людей. Це значна кількість. Мабуть, поліція не надто ретельно їх шукає.
Стара голова – це вада. Початок старості поступово стає хронічним явищем. Я намагався пригадати пташині пісні з топу, проте не зміг зайти далі перших чотирьох.
Що мене дивує, так це те, що дехто не може запам’ятати список покупок із трьох пунктів, але здатний підспівувати десяти тисячам пісеньок по радіо. Або хоча би їх наспівувати. Усі ці мелодії зберігаються в голові у їхній первісній свіжості! Музика та пам’ять… мабуть, між ними є якийсь зв’язок. Варто було би покласти на музику німецький словник чи перший закон термодинаміки. Чи написати мюзикл на основі важливих дат історії Нідерландів.
Неділя, 3 березня
Учора внизу з’явився стенд від аптеки Крінґ, на якому було десятків зо п’ять різноманітних інформаційних листівок. Дозвольте мені навести простенькі приклади основних тем: геморой, діарея, екзема, воші, нетримання сечі, чиряки, закрепи, грибок, глисти та бородавки. Усі недуги акуратно розміщені в алфавітному порядку. Та ще й без урахування тутешньої аудиторії, бо я також помітив листівки і про акне, і про догляд за новонародженими, що не надто нас турбувало.
Ніби тут і без їхнього стенда бракує балачок про біль та недуги.
Ну гаразд, якщо відверто, я якомога безцеремонніше заштовхав листівку про нетримання сечі до нагрудної кишені. Схоже, що в мене гарне товариство: тут ідеться про мільйон голландських дзюркунів. А це означає, що сечі, яку щодня вбирає нижня білизна та підгузки наших співвітчизників, досить, аби наповнити цілісінький басейн. Ура!
Було чимало спекуляцій та спроб вивідати, куди ж ми поїдемо на першу екскурсію клубу «Старих, але ще не мертвих». Еферт хотів підрядитися букмекером, аби люди мали змогу робити ставки.
Захоплення схоже на те відчуття, яке я переживав ще дитиною напередодні шкільної поїздки. Якщо я добре запам’ятав, ці відчуття схожі.
Пані Шройдер (канарка, засмоктана в порохотяг) розмірковувала над тим, хто там головний у Ватикані.
Бреда – місто в Нідерландах у провінції Північний Брабант.
