По суті, там зазначалося: «Поглянь, якщо твоя ласка, чи можна чимось зарадити цьому древньому пану».
Мене приймуть найраніше наступного тижня. Мабуть, справа в грошах: старі люди мають поспішати, щоби не померти до того, як хтось заробить хоч один цент. Щойно вони помруть, єдиний, хто ще може отримати якийсь прибуток, – це трунар.
Мій «особистий» лікар говорить, що геріатр – «гарний» чолов’яга. Не можу дочекатися на ту красу.
П’ятниця, 15 березня
О 12:55, на п’ять хвилин раніше (!), мікроавтобус «Connexxion» під’їхав до входу і наша група залізла всередину. Нам стало трохи зле. Не минуло й трьох хвилин, як по колу почали пропонувати м’ятні цукерки. Через 15 хвилин ми дісталися Центрального вокзалу, де на нас чекало водне таксі.
Провівши на воді кілька хвилин, Еферт прикинувся, що страждає на морську хворобу, і, мушу зізнатися, прикинувся досить реалістично, а потім розповів нам про свого знайомого, затятого мандрівника, який збирав пакети від повітряної хвороби з усіх авіаліній, якими літав. Потім Еферт продовжив вдавати містера Біна, який, не знаючи, для чого були ті пакети, розмахував одним із уже використаних, аж доки той не луснув комусь в обличчя.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
