Думай і багатій. Наполеон Гілл
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Думай і багатій - Наполеон Гілл страница 9
Дорогою до Оранжа він не казав собі: «Спробую переконати Едісона дати мені якусь роботу». Він казав: «Я зустрінуся з Едісоном і покажу йому, що я прийшов сюди не просто так, а хочу стати його діловим партнером».
Він не казав собі: «Попрацюю пару місяців і, якщо не отримаю бажаного, звільнюся й піду працювати деінде». Проте він казав собі: «Головне – почати. Я робитиму все, що скаже Едісон, і врешті таки стану його діловим партнером».
Він не казав: «Я шукатиму інший шанс, якщо раптом не отримаю того, по що прийшов до Едісона». Він казав: «ЄДИНЕ, чого я справді хочу в цьому світі, – це бізнес-угода з Едісоном. Я спалю за собою всі мости й поставлю на карту все своє МАЙБУТНЄ, щоб отримати те, чого прагну».
Він не залишив собі жодного шансу на відступ. Або пан, або пропав!
Ось і вся історія успіху Барнса! Колись давно один великий полководець повинен був прийняти важливе рішення, яке в результаті принесло йому перемогу на полі бою. Він якраз планував наступ свого війська на могутнього супротивника, кількість воїнів якого перевищувала число його бійців. Разом зі своїми воїнами він поплив до країни ворога, а прибувши на місце, віддав наказ спалити кораблі, на яких вони припливли. Звертаючись до своїх воїнів перед битвою, він сказав: «Бачите, як горять наші кораблі. Це означає, що ми не зможемо покинути ці землі живими, якщо не вийдемо з цієї битви переможцями! Тож тепер у нас немає вибору – живими або мертвими!» І вони перемогли.
Кожен, хто прагне досягти успіху, безперечно, має бути готовим спалити свої кораблі, знищити всі дороги для відступу. Тільки так можна живити ПАЛКЕ БАЖАННЯ ПЕРЕМОГИ, таке важливе для успіху.
Наступного ранку після великої чиказької пожежі[3] група крамарів стояла на Стейт-стрит і дивилася на руїни того, що колись було їхнім майном. Вони радились, чи варто відбудовувати будівлі на згарищі, чи краще покинути Чикаго й почати все спочатку в іншій, більш перспективній частині країни. Усі, крім одного, вирішили виїхати з Чикаго.
Крамар, який вирішив залишитись і відбудувати все, показав пальцем на руїни своєї крамниці й сказав: «Панове, ось тут я зведу найкращий у світі магазин, і байдуже, скільки разів йому доведеться постати з попелу».
Це сталося понад півстоліття тому. Магазин побудували. Сьогодні він стоїть мов величний пам’ятник енергії думки, відомої нам як ПАЛКЕ БАЖАННЯ. Звісно, Маршал Філд міг учинити так само, як його колеги-крамарі. Коли на їхню долю випали труднощі, а майбутнє вбачалося сумним і понурим, вони не стали йти далі, а попрямували туди, де, на їхню думку, буде легше.
Зверніть увагу на відмінність підходів Маршала Філда та інших крамарів. Ця ж ознака відрізняла Едвіна Барнса від тисяч інших молодих людей, які працювали на Едісона. Це саме той вододіл, що розділяє людей на тих, хто
3
Ця пожежа сталася 1871 року і тривала три доби – з 8 до 10 жовтня. Побороти вогняну стихію допоміг дощ. Справжню причину займання встановити не вдалося. Від вогню загинуло близько трьохсот осіб. Кількість знищених споруд склала понад сімнадцять тисяч.