собі під ніс:
– Це ж треба, моя маленька Меггі – студентка Оксфорду! Тепер я просто зобов’язаний стати мером на наступних виборах!
1. Де і ким працювала Маргарет, перш ніж стала студенткою Оксфорду?
2. Який необхідний для вступу предмет, що його не було в шкільній програмі, Маргарет вивчила самостійно?
3. Як ти гадаєш, чому Маргарет так заінтригувала поїздка знайомого офіцера й чому вона відбувалася в умовах секретності? Підказка: якщо маєш сумніви щодо своєї відповіді, погугли фразу «відкриття другого фронту».
Мрії та плани: день, коли було вгадано таємні думки студентки-хіміка (26 червня 1946 року)
«Як він наважився! Як він міг! Слід було пожартувати, а я… Ні, не можна, не можна бути такою відвертою з чоловіками!» – думка думку побивала в голові Меггі. Вона підійшла до невеликого дзеркала, що висіло в коридорі оксфордського помешкання, яке вона орендувала разом із двома іншими студентками і де, як їй здалося, нікого не було. У дзеркалі міс Робертс, студентка хімічного факультету, виявила миловидну кучеряву двадцятирічну дівчину в синьо-білій сукні. «Таких дівчат сотні, якщо не тисячі в Англії… Вони вчаться, працюють, танцюють, зустрічаються з хлопцями, розглядають вітрини магазинів. Їм цікаво, вони видаються цілком щасливими й задоволеними. Чому ж я, схожа на них, прагну зовсім іншого? Може, зі мною щось не так?» – думала Меггі, ще пильніше розглядаючи власне відображення.
Вона поставила перед собою дерев’яний ящик – той, у якому мама відправляла їй тістечка для благодійного вечора, наступила на нього…
– А тепер зі своєю доповіддю виступить міс Робертс, член парламенту від Консервативної партії! – урочисто промовила Меггі зміненим «чоловічим» голосом.
Трохи защіпивши ззаду занадто пишну, як для англійського парламенту, спідницю, вона видерлася на ящик з-під тістечок і почала свою промову:
– Леді та джентльмени! Мою сьогоднішню доповідь присвячено результатам так званої боротьби з безробіттям, яку провадить наш уряд, що складається, як ви знаєте, переважно з лейбористів. Вивчивши статистичні дані останнього року, я виявила, що, попри скорочення кількості безробітних, багато з них працюють не за фахом. Особливо це стосується працевлаштування колишніх солдатів і офіцерів, які мусять братися за поденну некваліфіковану роботу. Водночас зростає кількість тих, хто не докладає жодних зусиль для пошуку навіть такої роботи, оскільки продовольчий пайок гарантований їм державою. А уряд оприлюднює оптимістичні звіти, як той, з яким вас познайомив попередній доповідач…
«Утім, ні, це не піде. Це нудно. І місіс Гейтхаус мене розкритикувала би. Я говорю занадто книжно – так не можна. Слід розповісти історію… Але як це зробити? Яка історія чи випадок змусять усіх цих пихатих лордів слухати мене?» – подумала Меггі. І раптом їй спала на думку ідея.
– Учора я виступала на мітингу. Після виступу
