Робертс, відверто кажучи, не так уже й щиро вірив у повну перемогу своєї країни. З таким урядом! Із цими шляхетними лордами, які насправді є жалюгідними боягузами! Він був переконаний, що висмикнути Велику Британію з теперішнього болота може хіба що Черчилль – якби його запросили до уряду. І, зрозуміло, має статися диво, в яке слід вірити, але на яке наївно розраховувати в цій ситуації. Так, Грентем – маленьке містечко, і воно недосяжне для пілотів Люфтвафе, якщо вони літатимуть з континенту. Але що станеться, якщо почнеться наземний наступ? Місту слід готуватися до оборони, сьогодні, зараз! Потрібно знайти ті величезні рулони чорної тканини, придбаної торік, організувати світломаскування…
Юна Меггі наче вгадала його думки.
– Тату, я можу стенографувати засідання міської ради, якщо ти дозволиш мені на ньому бути. Потім, за його результатами, можна буде відразу розклеїти плакати в місті. Адже людям важливо знати не тільки те, що почалася війна, а й що їм, жителям Грентема, слід робити, чим вони можуть допомогти собі та іншим. І взагалі – записати це засідання дуже важливо для історії, тож я вдягнуся…
Рішуче підійшовши до дверей, Меггі раптом зупинилася та звернулася до матері:
– Мамо, гадаю, ти маєш дозволити мені вдягнути на засідання міської ради нову сукню. Ту саму, з зеленого оксамиту. Впевнена, що у складні часи особливо важливо бути красивою – це дає людям надію та надихає на боротьбу.
І перш ніж батьки встигли заперечити, Маргарет вибігла з кімнати.
Вона вирішила почекати татка на розі біля ятки «фіш-енд-чипс» – батьки, та й вона сама, любили цю традиційну англійську їжу. На вулиці Меггі побачила знайому продавчиню та кількох відвідувачів її закладу.
– Нам слід не воювати з німцями, а домовлятися! Зрештою, війни потрібні тільки урядам. А страждає хто? Прості люди, як ми з вами, що серед англійців, що серед німців, – гарячкував молодик у робочій куртці та кепці, розмахуючи шматком смаженої тріски.
– Принаймні при Гітлері берлінські трамваї почали ходити за розкладом, – підтакнула жінка, що стояла біля каси. – Дві великі порції картоплі, будь ласка.
– І коли німецький уряд обіцяв людям, що наступного місяця в їхньому пайку буде на 50 грамів масла більше, то виконував це! А в нас постійно суцільна криза! Роботу уднем зі свічкою не знайдеш, хіба що за ламаний шеляг, – підтримала розмову власниця ятки.
– Навіщо нам ця Польща, щоб ми її захищали? Чим поляки кращі за чехів, яких наш уряд відважно здав торік? Німці визнають нас, британців, повноцінною нацією. А повноцінним націям варто об’єднуватися, а не воювати одна з одною. Хто наші вороги? Банкіри-євреї та російські комуністи! Ось проти них слід воювати цивілізованим країнам, – поділився думкою літній чоловік з газетою.
Меггі не могла повірити власним вухам. Як?! Люди не вірять у справедливість опору та готові домовлятися з нацистськими злочинцями?!
– Трамвай за
