перейти на ринок, а невдовзі взяти в руки палицю жебрака, аби хоч таким чином прогодувати себе і дружину, яка залишилася вдома. Автор описує галицькі міста, через які проходив чоловік, нічліжки, де коротав ночі, передає психологію людини, котра у злигоднях опускається чимраз нижче. Зневірившись, він продає свій рекомендаційний лист, отриманий від бучацького рабина, щоб за ці гроші добратися до свого «штетлу». За збігом обставин інший жебрак викупив цей лист, але гине десь на околиці містечка. Знайдений при ньому рекомендаційний лист дає впевненість рабину з Бучача, що помер Менат Хаїм. Тому рабин-«ліберал» дозволяє дружині зниклого чоловіка повторно вийти заміж (це співзвучно з проблемою, піднятою в повісті «Агунот»), а в цей час нещасний несподівано повертається до Бучача, дізнається про нове заміжжя своєї дружини. Але він є настільки шляхетним, що не перешкоджає колишній дружині та знову починає жебракувати, аби загинути бездомним та безіменним. Про цей твір Гершон Шолем писав: «Повість по-справжньому продовжує хасидську традицію: вона не стилізована під старовинну благочестиву літературу. Але написана так, як писали б автори минулого, якби вони були великими художниками слова». Й. Х. Бреннер перший визнав літературний талант Агнона і на свої кошти видав його повість окремою книгою (1912 р.). Для Бреннера повість Агнона «І криве стане рівним» була першим твором світської літератури мовою іврит, у якій традиція стала засобом чистого мистецтва, без критики чи апологетики єврейського середовища.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.