По центрі стояли стільці для співаючих у хорі та трибуна для проповідуючого. Нічого зайвого. Батьки як за звичай з усіма привітались, люди гомоніли про якусь музику і я немогла зрозуміти, що ж трапилось!?
.Нас запросили на так звану сцену хористів. Ми заспівали пісню:
,,Нехай прийде Царство Боже!,,
Єгово, ти Бог від віків,
могутній, вічний ти.
Вже Син твій зійшов на престол
у славі правити.
Радіємо Царем своїм,
він запанує над усім.
(ПРИСПІВ)
Цар владу в небесах
від Батька отримав свого.
Тож молимо щодня:
«Нехай прийде Царство його».
Минає Диявола час,
тому є стільки бід.
Але ми спасіння ждемо,
хай знає цілий світ.
Радіємо Царем своїм,
він запанує над усім.
(ПРИСПІВ)
Цар владу в небесах
від Батька отримав свого.
Тож молимо щодня:
«Нехай прийде Царство його».
Співають Єгові хвалу
всі ангели святі,
бо демони і Сатана
вже з неба скинуті.
Радіємо Царем своїм,
він запанує над усім.
(ПРИСПІВ)
Цар владу в небесах
від Батька отримав свого.
Тож молимо щодня:
«Нехай прийде Царство його».
Коли почалась проповідь все стало на свої місця.
– Дякую брат Сміт за прикрасну музику, вона неймовірна! -промовив проповідник. Весь хор сів на свої місця. Я в першому ряду. І в цей час відчиняються двері церкви, заходять літні люди. Чоловік та жінка. Я їх знаю. Вони проживають на іншому кінці містечка. Але чому вони спізнились-це вперше!?І тут, за ними входить твій дідусь Джек. Він був інший-не віруючий. Вродливий, стильний, небезпечний. Середнього зросту.Русяве волося. Хоч і худощавий але мав спортивну форму тіла. Я одразу звернула увагу на його підкачені, оголені руки. На ньому були коричневі брюки високої посадки. Туфлі чорного кольру та футболка що майже прилягала до тіла, вона була заправлена у брюки. Волося було зачісане на верх. Темні, густі брови. А ще я звернула увагуна те, що під короткий рукав він поставив щось квадратне. Мені здається то пачка сигарет. Що за дурень кладе так та носить сигарети. (Подумала я про себе).
І тут пастир знову заговорив, дякуючи йому я відірвалась від незнайомця.
– І якщо ми будемо говорити про музику, у мене є лише декілька слів, якими я б хотів поділитись з усіма Вами. Перед тим, як ми розпочнемо службу. Ті з Вас, хто вже бачив сьогоднішню ранкову газету, можуть здогадатись, що до цього коментаря мене зподвигнула приголомшлево, несподівана стаття. Друзі з'явився новий тип музики-Рок. Якщо -це можна назвати музикою. Нічого більш вульгарного і не американського ми небачили за остані 50 років. Це не музика- це ритм джунглів. Це негритянська музика! – після цих слів я різко повертаю голову на тата. Адже його колір шкіри чорний.
