та, друга, про що вона думає?» – жалів Ґендзі, але, добре поміркувавши, вирішив не посилати їй доречного в такому випадку листа. Тонку ж одежу, що зберегла пахощі любої йому особи, поклав біля себе і раз у раз милувався нею.
Коли K°ґімі повернувся додому, сестра вже чекала на нього, щоб прочитати йому сувору нотацію: «З ганебної вчорашньої історії я все-таки виплуталась і втекла, але ж позбутися того, що подумають люди, неможливо. Просто жах!.. А яку думку матиме про тебе твій пан, який побачив твій чисто дитячий розум?» – соромила вона брата. Відчуваючи нестерпні докори з обох боків, Коґімі все-таки витягнув з-за пазухи складений аркуш паперу. А сестра, незважаючи на обурення, взяла його і стала читати. «Напевне, ця шкаралупка цикади просякла сіллю, як одежа рибачки з Ісе»,[72] – думала вона й не могла заспокоїтися.
А пані Західних покоїв,[73] вкрай розгублена, повернулася до себе. Ніхто з прислуги нічого не знав про те, що сталося, а вона, крадькома зітхаючи, щоразу завмирала, коли повз проходив Коґімі, але, на жаль, листа не приносив. Про обман вона не здогадалася, а тому, колись життєрадісна, ставала щораз сумнішою. А та, безсердечна, насилу зберігала спокій і, згадуючи начебто щиру прихильність Ґендзі до себе, думала: «От якби все це відбувалося тоді, коли я ще не була заміжня!» Та, на жаль, повернути минуле назад вона не могла й, не витримавши туги, написала на краю присланого листа:
«Як краплі роси
На крилах цикади
Ховаються в дерева листі,
Так від сліз моїх
Потай мокне рукав».
Вечірнє лице
Ґендзі, – 17 років
Пані з Шостої лінії – (наложниця-мати Рокудзьо), 24 роки, кохана Ґендзі
Дайні, – годувальниця Ґендзі
Кореміцу, – син годувальниці Дайні, прибічник Ґендзі
Монах Адзарі, – син годувальниці Дайні
Сьосьо, – дочка годувальниці Дайні
Уцусемі, – дружина Ійо-но суке
Ійо-но суке, – чоловік Уцусемі, батько Кії-но камі і Нокіба-но оґі
Коґімі, – брат Уцусемі
Аої, – 21 рік, дочка Лівого міністра, дружина Ґендзі
То-но цюдзьо, – син Лівого міністра, брат Аої, першої дружини Ґендзі
Юґао («Вечірнє лице»), – 19 років, кохана То-но цюдзьо, потім Ґендзі
Укон, – служниця Юґао
Куродо-но бен, – син Лівого міністра, молодший брат То-но цюдзьо та Аої
Імператор Кіріцубо, – батько Ґендзі
Лівий міністр, – тесть Ґендзі
У той час, коли Ґендзі таємно відвідував одну особу з Шостої лінії,[74] одного разу по дорозі з палацу вирішив навідатися на П’ятій лінії до своєї годувальниці Дайні, яка, тяжко занедужавши, постриглася в монахині.
Опинившись у кареті перед замкненими ворітьми її дому, Ґендзі велів своїм супутникам покликати Кореміцу, її сина, а сам тим часом
Слова з такої танки: «Під горою Судзука / Залишила рибачка із Ісе / Одежу свою. / Кожен тепер побачить, / Як просякла сіллю вона» («Ґосенвакасю», 719).
Тобто Нокіба-но оґі.
Йдеться про вулиці, що, пролягаючи зі сходу на захід і перетинаючись з дорогами, які проходили з півночі, від Імператорського двору, на південь, розділяли Кіото на окремі квартали, де розміщувалися традиційні садиби столичної знаті.
