ти працюєш у кіно?
– І то віддавна.
– А що ж ти тоді робиш отут, на залізниці?
– Шановна леді! Ніколи не кажу про це першому-ліпшому, але я пишу для кіношників. Хоч вір, а хоч не вір. Не для одного досі написав.
Дівчина не те що вірила чи не вірила. Її вразила сама неправдоподібність почутого.
– Ти ж волочишся… як і я.
– А чому ти волочишся?
– Є на те причина.
Кріс добув сірника з речового мішка – і водночас його вдарила під бік остання банка супу.
– Перекусиш зі мною?
– Ні, дякую. Я поїла.
Навряд. Дуже вже виснаженою вона видається…
– Поїла? – перепитав він.
– Аякже… Отже, ти письменник у Голлівуді.
Збираючи гілля, щоб розпалити багаття й підігріти останню банку супу, Кріс угледів дві шпали. Були доволі масивні, й він не бачив нічого путнього на розпал. Добре, що товарняк досі стояв. Кріс метнувся до службового вагона й застав у ньому гальмівного кондуктора.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
