уявлень, ба навіть виконують дії, по суті, магічного штибу.
Так, наприклад, коли такі люди довго не можуть знайти щось у власній оселі, вони вдаються до обряду, що за інших умов здався б їм смішним, – прив’язують до однієї ніжки стола носовичок і мурмотять прохання знайти бажане. Та ці дії не є магією, то звичайнісінькі забобони. Різного ґатунку забобони мають люди, що присвячують себе діяльності, успішний результат якої не може бути гарантований, бо залежить від чинників, котрі не підлягають людському контролю. Безліч забобонів є у мисливців, рибалок, моряків, шахтарів, що працюють у небезпечних штреках, льотчиків, солдатів, котрі беруть участь у бойових діях, у картярів, фінансових спекулянтів, постійних учасників лотереї, учнів та студентів, що складають іспит із предмета, щодо якого не впевнені, у закоханих тощо.
Нині магія в певному сенсі перестала бути табуйованою частиною життя людства: відкрито говорять про застосування певних практик, оголошення про надання магічних послуг можна побачити не тільки в Інтернеті, а й у газетах, на рекламних плакатах у метро. Популяризації магії сприяє навіть телебачення, пропонуючи глядачам програми відповідної тематики, учасниками яких виступають люди, що називають себе представниками різних магічних шкіл, напрямів і проводять «на камеру» різноманітні ритуали, воліючи довести, що їхні здібності є справжніми.
Про магію почали говорити навіть як про науку: велика кількість послідовників магічних шкіл твердить, що магом не народжуються, а стають, тривалий час ретельно вивчаючи досвід попередників.
Як і релігія, магія ґрунтується передовсім на ставленні до неї звичайної людини, на вірі в те, що дії мага таки мають реальний наслідок і що він особисто не зискує з того. З давніх-давен магія супроводжувала розвиток людства, і відтоді протягом усього її існування траплялися шахраї та шарлатани, котрі майстерно здійснювали різноманітні «чудеса» за певну плату.
Цікавість легковірних простаків тільки заохочувала їх до подібної практики, але чи були вони магами? Вірі в магічне також ніколи не сприяла офіційна наука, схильна заперечувати й навіть висміювати те, чого не можна побачити у вічко мікроскопа чи помацати. А втім, цікавість до магії не зникла, якісь пророцтва з часом підтвердилися, межа між магією та, наприклад, нетрадиційною медициною стала досить розпливчастою. З покоління в покоління передають певні знання, до яких ми подекуди ставимося скептично, але таки використовуємо їх на практиці ніби за звичкою, бо так колись чинили бабуся з дідусем.
Саме про такі знання ми поговоримо в цій книжці, саме до досвіду наших предків звернемося, щоб, можливо, краще пізнати самих себе.
Природа як джерело магії
Магія старожитніх часів пережила віки, трансформувалася, але й далі живе й впливає на сучасних людей, котрі подекуди вдаються до давніх ритуалів, навіть не тямлячи їхнього
