у цій дірі, як грьобане щуреня.
– Тобі тут погано?
– Погано? Це слабо сказано. Мене вигрібає від цієї школи, від цієї смердючої Золотої Планети, від цих товстолапих тупаків, від цієї суки Оси, від усього, всього, всього. Ви-грі-ба-є!.. Вони ж тут усі такі моралісти, а знали про нас з Осою, знали все і не вигнали нас, не відправили до карцеру… Я тобі вірю, це така їхня політика. Вони дивляться на переселенців, як на корисних збоченців, як на дешеву робочу силу. Ми для них гірші за клонів. Їм головне, щоб ми не чіпали товстолапих, а між собою… Хоч би й повбивали одне одного, товстолапим до одного місця. Ненавиджу цю планету!
– Хочеш рвонути звідси?
– Хочу, – Пела недовірливо подивилась на Ясмін. – А ти мені допоможеш?
– Спробую.
– Але в мене на мандри немає фунтиків.
– Не в грошах справа, руденька. Дві ескадри Одинадцятого флоту за кілька тижнів передислокують до Сектора Ерідана. Кажуть, що на Сельву. Там будуватимуть суперсекретну військову базу. Тільки ти, дивись, нікому про це не кажи, – Ясмін притиснула палець до губ подруги. – Інформація рівня секретності «два А». Нас усіх перекидають на нову точку. Усіх, хто будує Телон. Але там, кажуть, на порядок більший обсяг робіт. Формується окрема бригада. Кожну монтажну команду розгортатимуть у батальйон згідно з табельними вимогами військового часу. Нам всім вже роздали контракти. Оклади подвійні, купа грошей. Мене приписали унтер-офіцером до батальйону, де тридцятивідсотковий некомплект контрактників. І нема звідки добирати. Найбільший дефіцит – оператори роботів. А ти, руденька, класний оператор. Найкращий із тих, хто працює в ангарі. В тебе природна чуйка на техніку. А ще: ти врятувала мене від адельми. Це тобі точно зарахують. А я можу зробити тобі протекцію… Але, кажуть, що та Сельва – найсправжнісіньке пекло…
– Ясмі, сонечко, як я тебе люблю! – Пела, не дослухавши, обхопила подругу обома руками й так стиснула, що та ойкнула від болю. – Ясмі, витягни мене звідси. Хоч у пекло, хоч куди! Ясмі!
– Тихо-тихо, руденька, ти так мені всі ребра зламаєш, – посміхнулась флаг-марінер, випручуючись з небезпечних обіймів рудої спортсменки. – Я нічого не гарантую. Тим більше що в тебе, як виявилось, є проблемний брат. Але спробувати можна. Командир мого батальйону – старомодний натурал. Специфічний такий дядько, не злий, дивиться на мене, як морліф на сепека21. Йому, бач, подобаються природнонароджені дівчата. Зробимо так, щоби ти йому теж сподобалась.
– Зробимо, зробимо! – радісно підстрибнула Пела. – Я все зроблю, що ти скажеш.
– Точно?
– Та щоб мене адельма згризла! – присягла флаг-марінерові Пела Есмеральда Махоніко, покірно сповзаючи на розкидані подушки.
12
Відколи Ланс Маккосліб почав викладати у Фламаріонівському університеті22, він постійно відчував на собі запитальні погляди керівництва, колег та слухачів. Адже коли відставний віцеадмірал Служби обирає місцем роботи
Вираз «дивитись, як морліф на сепека» відповідає сучасному «дивитись як кіт на мишу». «Сепек» або «зеб» – тіронійська назва здичавілого помийного кота, мешканця підкупольних смітників.
