Іван Мазепа. Тетяна Таїрова-Яковлєва

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Іван Мазепа - Тетяна Таїрова-Яковлєва страница 29

Іван Мазепа - Тетяна Таїрова-Яковлєва Великий науковий проект

Скачать книгу

на нестачу грошей. «Из небольшой казны войсковой»176… «у нас никаких доходов нет, а росходы непрестанніе имеем, яко же и сами вы ведаете что ныне аренды нет»177. Він писав, що не може відправляти в Москву запорожців (які постійно приїжджали в гетьманську столицю, щоб звідти їх послали до царя за нагородами), оскільки від цього «до конца скарбец войсковой истощитца»178. Ймовірно, в цих скаргах не без долі лукавства, позаяк добро Самойловича складало величезний капітал. Але Мазепа був занадто добрим господарем, щоб не знати: гроші мають властивість швидко закінчуватися. А раз прибутків – катма, то й витрати слід було всіляко обмежити.

      Михай ло Миклашевський .

      Невідомий художник. 1706 р.

      Утім, це ніяк не відбивалося на тих щедрих нагородах, які він роздавав старшині. Ледве ставши гетьманом, Мазепа просить дати царську жалувану грамоту на два села Кочубею179, потім йому ж – на млин180. Такі ж царські жалувані грамоти стараннями Мазепи отримав генеральний осавул М. Миклашевський181, а потім генеральний хорунжий І. Ломиковський182, ряд військових товаришів та інші старшини. Жан Балюз згодом писав, що Мазепа підкорив свою старшину «розкішними прийомами у своїй резиденції»183.

      Ще одним напрямом гетьманських щедрот були монастирі. Десятками обчислюються універсали Мазепи, що підтверджують старі пожалування й нові. Київський Братський, київський Миколо-Пустинський, лубенський Мгарський, київський Золотоверхо-Михайлівський, київський Видубицький, Троїцький Кирилівський, київський Фролівський, київський Межигірський – це тільки частина монастирів, облагодіяних Мазепою в цей період. На його прохання вони отримують і царські жалувані грамоти.

      Величко згадує, що у Мазепи були традиційні «воскресные обеды». Важко сказати, на якому етапі свого гетьманства Іван Степанович ввів цю традицію, але, безумовно, він з перших днів прагнув всіляко задобрити старшину.

      Серед монастирів, що користувалися заступництвом Мазепи, безумовно, був і Вознесенський дівочий монастир, ігуменею якого була його мати Марія Магдалина. Пожалування матері – це єдина ознака в голіцинський період використання своєї влади в особистих цілях. Утім, навряд чи можна розглядати як особисту користь пожалування монастиреві, навіть якщо враховувати, що ігуменею там була його мати.

      Узагалі, як вже говорилося вище, Марія Магдалина була жінкою чудовою. Користуючись заступництвом свого сина, вона, окрім ігуменства Вознесенським київським монастирем, поширює свій вплив на глухівский Преображенський184, отримує право посилати черниць в Москву «за милостинею» (при цьому їм царський уряд надавав підводи й поденну платню)185. Її рішучість, енергія й цілеспрямованість були рисами, успадкованими від неї Мазепою.

Скачать книгу


<p>176</p>

Там же. № 29. С. 128.

<p>177</p>

Там же. № 70. С. 188.

<p>178</p>

Листи І. Мазепи. Т. 1. № 22. С. 117.

<p>179</p>

Там же. № 35. С. 136.

<p>180</p>

Там же. № 55. С. 166.

<p>181</p>

Там же. № 136. С. 304

<p>182</p>

Там же. № 153. С. 333.

<p>183</p>

Лист Жана Балюза про Мазепу. // Мацьків Т. Іван Мазепа… С. 105.

<p>184</p>

Архів ІІ СПб РАН. Ф. 68. № 69.

<p>185</p>

Там же. № 68.