І. Самойловичу. – Акты ЮЗР. Т. XI. № 173. С. 585— 586.
69
Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи. // Іван Мазепа. Варшава, 1939. Т. 1. C. 133.
70
Лист гетьмана І. Самойловича – І. Мазепі. – Там же. № 160. С. 535.
71
Цікаво, що Олексій Карандеєв, що теж був на допиті Мазепи, мав іншу думку, ніж Ромодановський. Він дуже злісно писав про нього бояринові А. Матвеєву: «и его… лукав ответ, творит себя невинным». – Акты ЮЗР. Т. XI. № 171. С. 570.
72
Лист гетьмана І. Самойловича – І. Мазепі. – Там же. № 160. С. 535.
73
Лист гетьман І. Самойловича царю. – Там же. № 173. С. 580—581.
74
«Расспрос Мазепи в Москві». – Там же. № 170. С. 557—558.
75
Акты ЮЗР. Т. XI. № 178. С. 597.
76
Там же. № 184. С. 610—611.
77
Горобець В. Данило Апостол. // Істория України в особах. К., 2000. С. 226— 227.
78
Сам Самойлович писав цареві, що челядник Кочубея втратив листи, які той віз від султана, і Кочубей, не наважившись повернутися до Дорошенка, «прямо на сю сторону пошол». – Акты ЮЗР. Т. XII. № 84. С. 246.
79
О. Оглоблин наводить такі генеалогічні дані: Ганна Мазепа була тіткою по матері Д. Горленкы, який був одружений на рідній племінниці дружини І. Самойловича.
80
Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. (далі – ІР НБУВ). – Ф. I. № 3893. Л. 5; РДАДА Ф. 124. Малороссийские дела. Оп. 3. № 278. Арк. 1.
81
Ідея створення гетьманської династії не раз виникала в Україні. Сам Б. Хмельницький прагнув зробити своїм спадкоємцем свого старшого сина Тимофія, а після загибелі його – заповідав старшині обрати молодшого сина Юрія, абсолютно нездатного до управління. Подальші гетьмани теж прагнули своїми родинними зв’язками підтвердити право на булаву. З дочкою Б. Хмельницкого одружився брат І. Виговського, потім – П. Тетеря, з родичкою Богдана був одружений П. Дорошенко. Одного зі своїх синів готував у гетьмани й І. Самойлович.
82
Історія української культури. Т. III. К., 2003. С. 578.
83
Тільки в XXI ст. знайдуться голоси, які засумніваються в релігійності Мазепи. Мазепу можна звинувачувати в честолюбстві, гордині – але в тому, що він не був істинно православною людиною – це жахлива несправедливість, що не має під собою ніяких підстав.
84
Військовий товариш – ранг у Війську Запорозькому.
85
Акты ЮЗР. Т. XII. № 144. С. 490.
86
Там же. № 156. С. 555.
87
Письмо И. Самойловича царю. – Акті ЮЗР. Т. XIII. № 3. С. 8.
88
Там же. С. 22, 24.
89
