– Герні слабко усміхнувся і знову рушив униз по трапу. – Коли керівник НАСА вперше розповів мені про це відкриття, я відразу ж відкинув його як абсурдне. І звинуватив Екстрома в організації найгрубішого політичного шахрайства в історії Сполучених Штатів.
Рейчел здалося, що клубок у горлі дещо розсмоктався.
На нижній сходинці трапа Герні зупинився і поглянув на неї.
– Однією з причин, чому я попрохав НАСА зачекати із розголошенням, було бажання захистити її. Значущість і масштабність такої знахідки набагато перевершує все, про що коли-небудь заявляла космічна агенція. В її світлі тьмяніє навіть висадка людей на Місяць. Через те що всі, включно зі мною, можуть так багато здобути або втратити, я визнав за розумне забезпечити паралельну перевірку інформації, отриманої космічною агенцією, і лише після цього виходити перед камерами і робити офіційну заяву.
Рейчел ошелешено поглянула на президента.
– Сподіваюся, що йдеться не про мене, сер?
Герні розсміявся:
– Ні, це не ваша спеціалізація. До того ж я вже отримав підтвердження через неурядові канали.
Полегшення, яке відчула Рейчел, змінилося новим занепокоєнням.
– Неурядові, пане президент? Ви хочете сказати, що скористалися послугами приватного сектору? В такій секретній справі?
Герні переконано кивнув.
– Я зібрав групу зовнішньої перевірки – чотирьох цивільних науковців, відомих людей з-поза меж НАСА, що мають незаперечну репутацію. Для спостережень вони використали власне устаткування і зробили власні незалежні висновки. Упродовж останніх двох діб ці цивільні науковці підтвердили правдивість відкриття НАСА без найменшої тіні сумніву.
Тепер Рейчел відчула приємне здивування. Президент підстрахувався з типовим для нього апломбом. Найнявши безпристрасну групу скептиків, які не мали жодного зиску з підтвердження чи спростування відкриття, Герні убезпечив себе від підозр у тому, що це всього-на-всього хитрий маневр загнаної в кут НАСА, яка таким чином намагалася виправдати свій гігантський бюджет і забезпечити переобрання президента, котрий приязно ставився до космічної агенції, а також відбити наскоки сенатора Секстона.
– Сьогодні о восьмій вечора, – сказав Герні, – я влаштую в Білому домі прес-конференцію і розповім усьому світові про це відкриття.
Після цих слів Рейчел відчула розчарування і пригнічення, бо, фактично, Герні нічого конкретного їй так і не сказав.
– А що це за відкриття, пане президент?
Герні посміхнувся.
– Сьогодні ви переконаєтеся, що терплячість – це неабияка чеснота. Вам слід побачити це відкриття на власні очі. Я хочу, щоб ви повністю усвідомили нинішню ситуацію, і лише після цього ми перейдемо до наступного етапу. Керівник НАСА чекає на вас. Він розповість вам усе, що необхідно знати. А після цього ми з вами обговоримо вашу місію.
Поглянувши у вічі президенту, Рейчел відчула неминуче наближення драматичного моменту і пригадала
