яке зняла ПЕТА17 чи ще хтось. Там показували птахоферми, де неймовірно гарненьким, щойно вилупленим курчатам перевіряли стать. Маленьких курочок клали під теплі лампи, давали їм їжу і воду. Маленьких півників спускали темним жолобом. Вони нагромаджувалися у сміттєвому контейнері, такому глибокому, що перетворювалися на пухнасту люту масу, де кожне курча боролося за виживання. Автонавантажувач переносив контейнер на безплідне фермерське поле і перевертав його. Там курчат-самців, і живих, і мертвих, заорювали як органічне добриво.
Хлопці на занятті вили від сміху, коли велелюдний потік великодніх красунчиків із цвіріньканням виливався з контейнера. Маленькі жовті м’ячики пуху спотикалися, нажахані та змерзлі, на сирій землі. За мить здоровенні шини трактора і безжальна сільськогосподарська техніка на порошок передрібнювали кожне чарівне нове життя.
Шаста знала, що хлопці сміються не тому, що це смішно, а тому, що бачать у тих курчатах самих себе.
Як ці підлітки можуть зосередитися на вивченні колажів на заняттях з мистецтва чи бальних танцях на фізвихованні, коли одним розчерком владного пера їхні життя скоро добіжать кінця?
Усі це знають. Їхній вісімнадцятий день народження стане смертним вироком.
Саме так політики завжди вирішували проблему з тягарем від надлишку чоловіків. Шаста сумувала через це, справді. Дуже сумувала. Ці крикливі качк и́, укурки і задроти – всі вони ходячі мерці. Як тільки проголошення війни ратифікують, прощавайте, чоловіки-міленіали, привіт новому міцному патріархату.
Хлопці, які тягаються коридорами за Шастою, намагаючись зірвати бретельки її ліфчика і стріляючи обрáзами з сексуальним підтекстом, усі вони стоять на військовому обліку. Більшість із них відправлять на війну, де їх кулями зґвалтують солдати ворога.
Тож як тільки Шаста починала сердитися на їхні домагання, вона уявляла, як більшість із них скоро розчавлять під сухими дюнами разом з такою ж кількістю шалених і нікому не потрібних хлопців зі Сходу. Вона проглядатиме свою курсову, поки її однолітків-хлопців призиватимуть на службу. Їхні м’язи і прищі розтрощать гусениці танків, розірвуть на лементливі шматки міни, просто як закопаних живцем новонароджених молодих півників, єдиний злочин яких полягав у тому, що вони народилися не тієї статі.
Вона продовжить здобувати свій ступінь у сфері соціальних проблем, тільки починаючи довге заможне життя.
І не забуватиме носити квітку маку, пришпилену до лацкана, кожного Дня пам’яті загиблих.
Позаду неї хтось просичав:
– Шасто…
Вона обернулася, готова вичитати якогось нового залицяльника, але помилилася. То був Нік. Колишній хлопець. Нік, який кинув коледж у кінці першого семестру, стверджуючи, що йому не потрібні фізика і матаналіз для успішної майбутньої кар’єри розтрощеного скривавленого гарматного м’яса. Було приємно з ним
PETA (
