члени родини будуть раді його бачити: сестра Конні, брат Фредді, названий брат Том Хейген і бідолашна мати, що, безперечно, і досі оплакує смерть Сонні. Йому мимохідь згадалася Кей: чи вона досі думає про нього, після того як він на два роки зник? Але головним було от що: чому батько відкладає його повернення? Це могло спричинити тільки щось надзвичайно важливе, пов’язане з Ґільяно.
Раптом Майкл усвідомив, що його вивчають холодні блакитні очі інспектора Веларді. На тонкому аристократичному обличчі відобразилося презирство, наче Майкл проявив себе боягузом.
– Май терпіння, – мовив дон Кроче. – Наш друг Андоліні й досі виступає посередником між мною та Ґільяно з його родиною. Ми всі переконаємо його разом. Коли ти поїдеш звідси, то рушиш до батька й матері Ґільяно в Монтелепре, це по дорозі до Трапані.
Він зупинився на мить і всміхнувся; усмішка не порушила масивності його щік.
– Мені розповіли про твої плани. Усі твої плани.
Дон Кроче сказав це з особливим наголосом, але Майкл подумав, що всіх планів той знати не міг. Хрещений батько ніколи нікому не розповідав усього.
– Усі ми, ті, хто любить Ґільяно, – м’яко вів далі дон Кроче, – погоджуємося щодо двох речей. Йому не можна більше лишатися на Сицилії, і він має емігрувати до Америки. Інспектор Веларді теж із цим згоден.
– Це навіть для Сицилії дивно, – відповів Майкл, усміхнувшись. – Інспектор – голова таємної поліції, що присягнула спіймати Ґільяно.
Дон Кроче засміявся коротко, механічно.
– Хто зрозуміє Сицилію? Утім усе просто. Риму буде краще, якщо Ґільяно щасливо житиме в Америці, а не сипатиме звинуваченнями з клітки для свідків у суді Палермо. Суцільна політика.
Майкл був спантеличений, відчув різкий дискомфорт. Це було не за планом.
– Чому інспектор Веларді зацікавлений у його втечі? Мертвий Ґільяно небезпеки не становить.
Інспектор зі зневагою відповів:
– Я обрав би саме це. Але дон Кроче любить його як сина. Стефан Андоліні злісно витріщився на інспектора. Отець Бенджаміно втягнув голову в плечі й відпив зі своєї склянки. Однак дон Кроче суворо відповів Веларді:
– Ми всі тут друзі й повинні бути відверті з Майклом. Ґільяно має козир – щоденник, який він називає «Заповітом». Він містить докази того, що уряд Рима – певні його чиновники – допомагали йому чинити розбій у ці роки, маючи на те свої, політичні причини. Якщо цей документ буде оприлюднений, християнсько-демократичний уряд впаде й Італією правитимуть соціалісти й комуністи. Інспектор Веларді згоден зі мною, що цього не можна допустити. Тому він прагне допомогти Ґільяно втекти з цим «Заповітом», бо так він залишиться невідомим.
– Ви бачили той «Заповіт»? – спитав Майкл. Цікаво, чи знав про нього батько. У його вказівках нічого про цей документ не було.
– Я знаю про його зміст, – відповів дон Кроче.
Інспектор
