які, найімовірніше, обов’язково запитають: «От ви вивчаєте щастя. А наскільки ви самі почуваєтеся щасливим?»
Наскільки я почувався щасливим? Чи можливо якось обчислити почуття? І як можна обчислити щастя?
Упродовж десятиліть світ мав єдиний спосіб вимірювання щастя. Уявіть, що дві подруги зустрілися після того, як не бачилися багато років. «Як справи?» – запитує одна у другої. «Я заробляю 40 800 євро на рік», – відповідає та. За традицією саме так ми звикли вимірювати наш добробут. Звикли, що гроші дорівнюють щастю. Однак це не єдиний показник нашого щастя.
На жаль, саме так ми й оцінювали свій рівень щастя в минулому, сприймаючи дохід як замінник щастя, добробуту і рівня життя. Показник ВВП на душу населення ми вважали оцінкою розвитку народу. Однією з причин цього є те, що дохід – національний чи індивідуальний – показник об’єктивний. А щастя – ні. Щастя суб’єктивне.
Наведу найперше запитання, яке я чую, коли розповідаю, що Інститут дослідження щастя намагається виміряти рівень щастя:
«Як же ви можете виміряти щастя? Це ж так суб’єктивно!»
Так-так, звичайно, щастя – дуже суб’єктивне почуття. І воно таким і має бути. Як на мене, це взагалі не питання. Для моїх досліджень важливо те, як ви відчуваєте своє життя. Саме це має значення. Думаю, лише ви можете розсудити, щасливі ви чи ні. Те, як ви почуваєтеся, і є нашим новим мірилом. А вже потім я намагаюся збагнути, чому саме ви так почуваєтеся. Якщо ви щасливіші, ніж ваш сусід, у якого більший будинок, крута машина й ідеальна дружина, – за нашими мірками ви той, хто робить усе правильно.
Працювати із суб’єктивними показниками доволі важко, але можливо. Ми постійно цим займаємося, коли йдеться про стрес, тривогу, депресію, які теж є суб’єктивними явищами. Зрештою, тут може йтися лише про те, як ми, окремі особистості, сприймаємо наше життя.
Для різних людей щастя означає цілком різні речі. У вас може бути одне уявлення про те, що таке щастя, а в мене геть інше. Просто зараз під словом «щастя» ми розуміємо зовсім різне, що, з наукової точки зору, доволі ускладнює роботу над питанням. Отже, найперше, що нам потрібно зробити, – чітко визначити складники щастя.
Наприклад, якщо нам потрібно дізнатися, як саме працює економіка, ми розглядатимемо такі показники, як: ВВП, коефіцієнти росту, кредитні ставки, рівень безробіття. І кожен показник дає нам додаткову інформацію про стан економіки в цілому. Так само ми працюємо й зі щастям. Це узагальнене поняття, збірний термін. Ми розбиваємо його на компоненти і вивчаємо кожен окремо. А тепер повернімося до ранкових подій у Парижі. Наскільки щасливим я почувався?
Якщо взяти мої почуття тієї конкретної миті, то я сердився на себе за те, що загубив ноутбук. Я був утомлений і засмучений тим, що американцям доведеться пережити чотири нелегкі роки. Коротко кажучи, я був сердитий, утомлений і засмучений. Щасливий? Не дуже.
