можна спостерігати сексуальну сцену й не відчувати ні бажання, ні збудження, ні огиди, чи будь-яких інших відчуттів, викликаних комплексами», – пише він у своїй книзі «Доктор Кінзі й Інститут досліджень сексу». – Ми не відчували ніяких емоцій… Особисто я не пам’ятаю жодного разу, щоб я хоч на мить відчув сексуальне збудження, коли спостерігав сцени злягання, і я певен, що те саме стосується Кінзі…»
Щоб бути чесним щодо Кінзі, слід зауважити, що для досліджень він наймав не лише специфічну групу чоловіків-геїв. Вивчав він також і заїк, людей з ампутованими кінцівками, з паралізованими ногами й навіть із церебральним паралічем. Кінзі прагнув задокументувати повний спектр людської сексуальності. Ба більше, він вірив, що ці люди зможуть навчити нас дечого в питаннях фізіології сексу. І він не помилявся. Ці групи привернули увагу Кінзі – і всієї наукової спільноти – до складної й важливої ролі центральної нервової системи в сексі й відтворенні. Кінзі зауважив, що заїки на порозі сексуального збудження можуть тимчасово позбуватися своєї недуги. Подібно, на певний час зникають фантомні болі в ампутованих кінцівках. Можуть вгамовуватися навіть м’язові спазми, характерні для церебрального паралічу. Таке враження, ніби фізичні вади зникають[15]. Організм іде до єдиної мети, призначеної йому природою – зачаття й передання генів, а все, що цьому заважає, відштовхується на задній план. Чутливі подразники стають непомітні: слух не вловлює шуми, зникає периферійний зір – цим користуються повії, що працюють у парі зі злочинцями. Коли клієнт збуджений, злодюжка з’являється з темряви та спокійнісінько нишпорить по його кишенях так, ніби той непритомний.
Найдраматичніший приклад цієї зміни біологічних пріоритетів – спричинена сексуальним збудженням байдужість до болю й фізичного дискомфорту. Хай яка недуга вам дошкуляє, у процесі хорошого сексу вона кудись зникає. Застуда й біль м’язів, заявляв Кінзі, на якийсь час попускають вас, а екстремальна температура стає невідчутною. Це прийшлося до речі для тих пар, які займалися сексом у мансарді Кінзі, де залежно від пори року було або дуже жарко, або дуже холодно. І доречно зникає блювотний рефлекс навіть «у тих, хто схильний до нього, коли предмет глибоко вводять у ротову порожнину». (Ха! Предмет!)
Для дослідження меж цього феномена Кінзі спостерігав і зафільмував садомазохістський секс. Це має сенс та водночас викликає в читача певну нудоту. «Дані експериментів» Кінзі показали, що збудження може зробити людину «менш чутливою до тактильної стимуляції й навіть до різких ударів і значних ушкоджень». Якщо є порізи, пише він, вони кровоточать менше. У його описі екстремальних температур епізодично згадуються сигаретні опіки. Кінзі іноді соромиться вказувати джерело цих ушкоджень, проте частіше він досить прямолінійний: «При флагеляції чи інших видах садомазохістської поведінки реципієнт може зазнавати покарання, не усвідомлюючи, що до нього застосовують далеко не м’яку тактильну стимуляцію». Звичайно, це велике
Цілком здорові люди, що їх теж вивчав Кінзі, під впливом сексуального збудження набувають додаткової фізичної досконалості: «згинання тіла навпіл, необхідне під час аутофеляції… в міру наближення оргазму стає можливим для багатьох чоловіків». Або, згідно зі статтею в журналі «Hustler» за 2001 рік, аутофеляція уможливлюється при опануванні асани «плуг» (з позиції лежачи на спині, ноги піднімають і закидають за голову). Більше підказок можна почерпнути, подивившись «Blown Alone» чи інші відео за участі надзвичайно гнучкого гея-порнозірки Ала Айнганга. У «Вікіпедії» пишуть, що богу Гору веліли вдаватися до аутофеляції «кожну ніч, бо поглинання власного сімені утримує зорі на місці». Лише богам вистачає таких виправдань, щоб так легко відбутися.
