розумних, з різноманітним досвідом у проституції, здатних доступно висловлювати думки, і… схильних до співпраці», – щоб ті навідалися в лабораторію й допомогли науковцям відточити техніку досліджень. (Кінзі уникав використовувати повій для спостережень, бо, за його словами, вони залюбки й переконливо симулювали оргазм[16]. Мастерз не хвилювався, що найняті проститутки можуть симулювати. Його піддослідні були під’єднані до апарата, що вимірював частоту серцебиття та кров’яний тиск – такий собі детектор брехні. Частота серцебиття та кров’яний тиск, як виявляється, надійні індикатори оргазму й вони не брешуть.)
У 1966 році Мастерз і Джонсон опублікували свій детальний звіт (матеріалу вистачало на цілу книжку) про проект «Сексуальні реакції людини». Медичні журнали відмовилися тиражувати його, назвавши порнографічним. «Ми одержали неймовірну кількість гнівних листів, – згадував Мастерз під час бесіди на зустрічі Товариства вивчення сексу в 1983 році. – Наступних півтора року ми наймали додаткових секретарів… щоб ті відповідали на листи…»
Зрештою лють стихла, а книжка стала бестселером і класикою жанру. Важко сказати, що послужило цьому більше: убрання формальної науки, яким Мастерз так старанно прикривав свою роботу, чи просто той факт, що часи змінилися. 1966 дуже далекий від 1954-го.
На жаль, те наукове убрання таке тісне, що книжка в ньому задихається. Піддослідна пара, що займається сексом, – це «об’єкти у взаємодії». Оргазм рідко називається просто оргазмом, це «оргазмічна фаза» чи «оргазмічне вивільнення сексуального напруження». Жінка, що мала оргазм у половині своїх статевих актів, «одержує 50 % оргазмічного результату». Порнографія – «стимулювальна література», а коли вона не піднімає те, що повинна, – це «брак ерективного ефекту».
Якщо вам вдасться продертися крізь той професійний жаргон і туманні висловлювання, то перед вами постане непересічна праця. Кінзі – і ті, хто були перед ним, – пропустили багато цікавого, що відбувається між жіночих ніжок. Візьмемо, для прикладу, великі соромітні губи. Їх випускали з уваги, вважаючи просто упакованням. Кінзі заперечував роль великих соромітних губ у ході статевого акту, стверджуючи, що нема ніяких доказів, ніби «вони хоч якось залучені до процесу». Мастерз і Джонсон зауважили, що вони як-не-як та залучені. Тоді, коли інші місця розбухають і навіть випинаються під час збудження – через приплив крові до тканин – великі соромітні губи тоншають і пласкішають. До того ж вони відсуваються від «вагінального виходу»[17]. Мастерз припускав – у характерній багатоскладній манері, – що це може бути «мимовільна нейропсихологічна спроба усунути всі зовнішні перешкоди на шляху до сподіваного процесу введення». Себто, вони відкривають дорогу для великого хлопця.
Ніхто не сподівався цього, можливо, тому, що їхні внутрішні сестри сильно збільшуються в розмірах. Малі соромітні губи збільшуються в поперечнику у два-три
Як він про це довідався? Не так, як ви подумали. Він з колегою інколи ховався – з дозволу жінок – у спальнях борделю, записуючи спостереження. Принаймні я гадаю, що вони ховалися. Можливо, вони просвердлили отвір у стіні або спорудили щось більш технологічне, але мені подобається уявляти собі цю пару, як вона визирає з-за червонястих велюрових фіранок. Бо я ось така схибнута.
Вам знадобляться плани поверхів, щоб відстежувати ті всі вагіни в «Сексуальних реакціях людини». Там є поверхи, вестибюлі, платформи, камери й виходи. Так і хочеться спитати – люди займаються сексом чи ходять магазином «Crate & Barrel»?
Crate & Barrel – американська мережа магазинів, що спеціалізуються на продажі меблів і господарського начиння. –
