Мар’яно, але існує ще й четверта версія – з первинного звуку ом, який видобув Шива зі свого барабана. Ом – це, так би мовити, первинна мантра. Ом є найсвященнішим звуком в індуїзмі, бо символізує Брахман, тобто вищу реальність, Усесвіт. Ти ж мала б це також сказати. Хіба у Вікіпедії цього немає? Наступного разу телефон ховай пильніше, але загалом добре.
Дівчина самими губами промимрила «вибачте» і сховала телефон до сумки, що лежала перед нею на столі. Подруги з-за плеча посміювалися з її невдачі.
– Що ж, гаразд, – я продовжував вступне слово, дедалі ближче добираючись до суті. – Жити – це чудово, але запитання «Звідки ми тут?» і «Як усе це створилося?» залишаються актуальними для людей і досі. Саме «Як?» і «Чому?» штовхають людство вперед, змушують рухатись, а не стояти на місці. «Дурень завжди знає відповіді, а мудрець – запитання». Усі винаходи та революційні перевороти є плодами саме таких запитань. Люди не можуть жити в незнанні й повсякчас намагаються пояснити нерозгадані феномени, знайшовши відповідь на запитання «У чому сенс життя?», «Чи існує життя десь іще, окрім Землі?» або «Хто збудував піраміди?». Саме відсутність відповідей і тримає людей на плаву. Хтозна, що було б, якби людство дістало відповіді на всі можливі запитання. Найбільша ймовірність – люди втратили б стимул до будь-якої праці, зокрема й розумової. Це відтак спричинило б жахливу деградацію та подальше вимирання Homo Sapiens31 як виду. На щастя, дивовижні відкриття зумовлюють виникнення інших, іще більш запаморочливих запитань. Така дилема поставала й перед нашими предками. Далекими предками. Ще відтоді, як люди почали мислити як розумні істоти, у їхні голови закрадалося питання про власне існування. Світ сповнений безлічі цікавих і незабутніх культур, котрі мають свої особливості, що створюють їхню оригінальність, автентичність. Різні мови, різні боги, різні мистецтва, різні думки, але постійно однакові запитання. Відповіді на них найнеймовірніші, бо навіть зараз людство не змогло б створити таке розмаїття фундаменту власного існування.
– Можна? – Дівчина праворуч від мене підняла руку.
– Так, прошу.
– Яка мета ваших лекцій? Ви справді вірите, що, якщо ми знатимемо різні погляди на створення світу, це нам чимось допоможе в житті? Мій батько тяжко працює в півтори зміни на фабриці соків, а мати – продавець на базарі. Якщо я прийду сьогодні додому й розповім усе це їм, то дуже сумніваюся, що їхня кар’єра та світогляд підуть угору. Мої тим паче.
– Не заперечую, більшість із вас – а може, й усі – ніколи не скористається цими знаннями. Та ви мусите засвоїти одну річ: важать не імена чи назви божественних місць. Деталі відіграють не таку роль, як загальний принцип створення ідей, їхній рух, розвиток, причини та наслідки. З цього слід робити висновки. Вінстон Черчилль якось сказав: «Що довше ми дивимось у минуле, то далі зможемо зазирнути в майбутнє». Я стану найщасливішим викладачем у світі, якщо, осягнувши принципи світотворення, ви зробите науковий, психологічний чи будь-який інший прорив. Бодай у своєму житті.
– Дякую.
Людина розумна (
