Останній спадок. Андрій Новік
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Останній спадок - Андрій Новік страница 4
Зі списом-мечем у руках я прибіг назад, і ми «проштрикнули» ним стілець, а потім розійшлись у різні кутки. Як завжди, усе починалося з передісторії, яку проголошував я сам. Мить – і замість мене гучним, як грім, і величним голосом промовляє старий сивобородий дід Мерлін.
– Радий усіх вітати…
– Стій, – перебив Лука, піднісши руку, – а яка легенда?
Перед сном я частенько розповідав малому казки й легенди. У дитинстві я захоплювався оповідкою про Артура й Круглий стіл, уявляв себе тим самим обраним лицарем, який лише силою власної волі видобув меча з кам’яної брили, а тепер намагався передати захоплення синові. Ми розподіляли в іграх ролі, вигадували нові версії легенд, але одна залишалася сталою завжди.
– А яку ти хочеш?
– Ту, де з ковадлом!
– Оу! Гаразд. Звісно. Що ж, – знову заговорив голосом чаклуна, – радий вас усіх вітати… Сьогодні до Лондона з’їхалися чоловіки з усіх куточків королівства. Ні для кого не новина, що пішов із життя наш любий і високоповажний король Утер Пендраґон7. Мені випала честь обрати та проголосити нового короля. Короля, який поведе Британію до незнаних вершин. Короля, який своєю мужністю надихатиме наш народ. Короля, якому присягне на вірність кожен смертний на цій землі та стоятиме за його ім’я до останньої краплини крові. Цей собор обрано не випадково. Саме в його дворі знайшли загадковий камінь, на якому лежить ковадло з устромленим у нього мечем. Як бачите, лезо пробило ковадло та застрягло в камені, – повільним і поважним порухом руки я вказав на стілець зі списом усередині. – Прошу архієпископа підійти до каменя та прочитати викарбуваний на ньому напис.
Мерлін умить обернувся згорбленим церковнослужителем. Накульгуючи від уявного болю в правій нозі, архієпископ наблизився до каменя, щоби ближче роздивитися його поверхню з подекуди глибокими тріщинами, слідами від ударів і павутинням, яке засотало брудні заглибини. Брила нагадала старому, що незабаром і він укриється пилом та павутинням. (Лука не міг устояти на місці й від нетерплячки аж пританцьовував.) Слуга Господній тим часом поводив руками по простирадлі, намагаючись намацати виїмки від букв. За трохи архієпископ відвернувся від Артура та зобразив незрозумілі рухи.
– Напис стверджує, що меч зможе витягти лише істинний король, – виголосив я хрипким голосом, після чого жестом фанатичного благословення підніс обидві руки вгору, – король, обраний Богом.
У магічній атмосфері, підкресленій неяскравим світлом вкрученої в кімнаті чотири дні тому сорокаватної лампочки та жовтуватими променями вуличних ліхтарів, які падали на нас крізь вікно, ми з малим творили казку.
Лука походжав кімнатою з виразом поважної значущості на обличчі. За легендою Артур прибув на місце подій разом зі зведеним братом Кеєм і вітчимом – сером Ектором. Лука мав бути просто зброєносцем Кея, тож тихо чекав на свою чергу.
7
Утер Пендраґон (англ