Лоліта. Владимир Набоков

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Лоліта - Владимир Набоков страница 34

Лоліта - Владимир Набоков

Скачать книгу

Перший – король Англії (1603—1625).

      28

      Тут Набоков посилається на староанглійського поета, найімовірніше вигаданого.

      29

      Аменхотеп IV Ехнатон – фараон-реформатор Єгипту з XVIII династії приблизно з 1377 р. до Р. Х.

      30

      Нефертіті – головна царська дружина давньоєгипетського фараона Ехнатона.

      31

      Корінний народ Сіккіму, поширений також на південному заході Бутану, у східному Непалі та гірських районах Західного Бенгалу.

      32

      Гірський масив, що належить до Передальп.

      33

      Чарівне та підступне дитя (фр.). Чергова вигадана Набоковим цитата.

      34

      Колишній цвинтар у Парижі, на місці якого зараз розташований сквер Людовіка XVI.

      35

      Тріпотінням (фр.).

      36

      Сто (фр.).

      37

      Дуже погано (фр.).

      38

      Невеличкий подаруночок (фр.).

      39

      Вісімнадцять (фр.).

      40

      Так, це недобре (фр.).

      41

      Розпутних жінок (фр.).

      42

      Цей фокус вигадав хитрун (фр.).

      43

      Пропускала побачення (фр.).

      44

      Як мило ти це сказав (фр.).

      45

      Перш ніж ми ляжемо (фр.).

      46

      Куплю собі панчохи! (фр.)

      47

      Помилуйтеся-но на цю гарненьку брюнетку! (фр.)

      48

      Котра могла це влаштувати (фр.).

      49

      Свої гроші (фр.).

      50

      Мої нещастя (фр.).

      51

      Пересічний (середньостатистичний) француз (фр.).

      52

      Французька страва (фр.) – бульйон у горщику.

      53

      Як дівчинка (фр.).

      54

      Жан-Поль Марат – французький лікар, публіцист, революціонер під час Великої французької революції, голова Якобінського клубу. Помер від рук Шарлотти Корде, котра заколола його ножем у ванні.

      55

      «Паризький вечір» (фр.). Французька вечірня газета.

      56

      Вулиці Бонапарта (фр.).

      57

      Мій американський дядечко (фр.).

      58

      Міжнародний документ, що посвідчував особу власника і вперше почав видаватися Лігою Націй для біженців без громадянства.

      59

Скачать книгу