він розпитує не про вбивство, а про вчорашнє кавування в колі друзів.
– Ні, у нас були хороші стосунки, – голос дівчини здригнувся, вона опустила голову і мало не розплакалася.
– Перепрошую, я не хотів вас засмутити. – «Бреше, сучка», – Єгор позирнув на свого напарника: вони чудово зрозуміли один одного.
– Усе гаразд, – відповіла молода жінка, акуратно витираючи очі, аби не пошкодити макіяж.
– Ви маєте підозри з приводу того, хто міг убити пана Вітторіно?
– Жодних уявлень. На жаль.
– Можливо, він із кимось ворогував? – спробував наштовхнути на думку Скляр.
– Хтось йому погрожував? Це могли бути на вигляд зовсім невинні погрози, – підказав Тарас.
– Н-ні. Нічого такого мені не відомо. Єдина людина, із ким він мав погані взаємини, це його дружина. Найперше – через сина, якого вона йому забороняла бачити.
– Чому вони розійшлися? Це пані Вітторіно подала на розлучення? – поцікавився Скляр.
– Так, вона. Чому розірвали шлюб? Не знаю. Мабуть, не зійшлися характерами.
Єгор на хвильку замовк. «Ти знаєш, чому вони розбіглися», – резюмував подумки.
– А яким був Мáрко Вітторіно? Маю на увазі, який за вдачею? Можете розповісти?
Віталіна Волошко ненадовго замислилася, потім відповіла:
– Запальним.
– Запальним?
– Так. Ну, не те що надто, але часом бувало. У нього міг раптово змінитися настрій із гарного на поганий і навпаки. Бувало, ні з того ні з сього дратувався. Проте я завжди приписувала це його італійському темпераменту. Він не був злим від природи, це точно, – молода жінка згадала їхню останню сварку.
– Де ви були в ніч скоєння вбивства? – ошелешив своїм новим запитанням слідчий.
– Зачекайте, ви підозрюєте, що то я скоїла вбивство? – обурилася краля. В її очах стояли сльози.
– Я поки що нікого не підозрюю, однак мушу поставити це запитання, – спокійно пояснив Єгор. – Ви ж адвокат, маєте розуміти, – усміхнувся якомога привітніше. Слідчий прекрасно знав, якого типу відповідь зараз отримає.
– Я ночувала у своєї подруги. Можете розпитати в неї, я дам її контакти, – відповіла Віталіна, із викликом відкинувши красиве волосся з плеча.
– Був би надзвичайно вдячний. Зрозумійте, ніхто вас не підозрює. Я просто мушу перевірити. І вас, і всіх причетних до справи, – подумки посміхнувся: відповідь він отримав саме ту, на яку чекав.
Звісно, якщо вона причетна до злочину, то достеменно повинна була забезпечити собі алібі. Хто ж іде на кримінал без страховки? Крім того, жінці не обов’язково вбивати самій. Як правило, за неї чорну роботу виконує чоловік. Часто жінка виявляється тим, хто все придумав. Утілює плани в життя мужик. У даному випадку, скоріше за все, молодший і бідніший за офіційного коханця. Єдине, звісно, питання: мотив. Навіщо їй було вбивати курку, яка несла для неї золоті яйця? Ось тут і проблема: понишпорити і знайти мотив якомога швидше.
