похитав головою: «Як йому вдається спостерігати одночасно за різними людьми?» – здивувався.
– Піду порозпитую хлопців, чи не знайшли чого-небудь суттєвого, – відказав Тарас і подався до експертів.
– Зачекай, – зупинив Скляр. – Мені потрібно, щоб ти дізнався, хто веде справу про розлучення і позбавлення прав на дитину. І чи не переносилися судові засідання через хворобу судді.
– Зараз же цим займуся, – пообіцяв Тарас Нагай.
Понеділок, 21 січня 2019 року. 11:23
Краєм ока Скляр помітив, що ще одна його підозрювана вже заходить до будинку. Чоловік поспішив їй назустріч. Він неодмінно хотів зафіксувати її реакцію, коли жінка побачить тіло. «Це багато що може сказати про людину». Проходячи повз убитого, мимоволі ковзнув по ньому поглядом. Скільки бачив таких тіл. Жодного разу за всю кар’єру не мав «висяків» у справах з убивством. Такі речі повинні каратися. І цього разу він теж неодмінно розкриє злочин. Єгор стиснув губи в рішучості й поспішив назустріч Ілоні Вітторіно.
У коридорі вже чувся звук її підборів. І навіть запах парфумів. Неймовірно приємний. Його колишня дівчина такі мала. Знав, що шалено дорогі. Першу стипендію витратив у свій час на ці парфуми. Ураз пригадалася радість дівчини. Вони розійшлися більше десяти років тому. А це чомусь і досі пам’яталося. Цікаво, як склалася її доля?
Єгор підійшов якраз вчасно, щоб спостерегти реакцію Ілони, коли вона побачила вбитого. Біля жертви працювали експерти, перевіряючи в буквальному сенсі кожен міліметр одягу та тіла. Для вузького коридору тут знаходилося забагато людей, від чого приміщення видавалося ще темнішим і меншим. Не врятувало ситуацію й увімкнене електричне світло.
– Процедура вивчення трупа на місці злочину досить складна, – пояснив Скляр, чим відволік жінку від картини, яка її нажахала, – спершу вивчають тіло так, як воно лежить, потім перевіряють, чи немає нічого під ним, уважно роздивляються одяг. – Ілона Вітторіно розгублено дивилася на слідака. Вона не знала його, та розуміла, що перед нею коп. Скляр тим часом продовжив:
– Обов’язково перевіряють шкірні покриви, нігті й усе, що можливо перевірити саме на місці злочину (для цього труп роздягають). Усе повністю фотографують. Неважливо, видається воно підозрілим чи ні. Раптом людину насправді вбили не тут. – Скляр уважно роздивлявся обличчя дружини вбитого. Він не просто так улаштував їй лекцію з криміналістики. – А можливо – тут, у цьому будинку, проте, скажімо, на кухні. А тіло чомусь перемістили сюди. Або ж причиною смерті в реальності є не кульові поранення, а вистрелили вже потім, аби збити поліцію з пантелику. Звісно, у даному випадку навряд чи виявиться якесь інсценування, та перевірити поліція мусить. Ну і розтин. Неодмінно буде проведений розтин.
Жінка вклякла і знову витріщилася на кров поряд із трупом та на людей, що обступили вбитого. Кожна зморщечка, тремтіння довгих чорних вій, бліде обличчя і наповнені сльозами очі Ілони Вітторіно говорили слідчому, що її горе справжнє.
– Не
