шлунка, й Матільда напосілася на мене за те, що вкотре спізнився на обід, отож нині я набрався досить злості, щоб імітувати цього тупого грубіяна.
Броєр став імітувати сильний північнонімецький акцент і жорсткі, авторитарні манери пруссака:
– Що ж, докторе Фройд, я виклав вам історію хвороби Екарта Мюллера. Тепер ви готові провести медичний огляд. Скажіть, будь ласка, що ви шукатимете.
Широко розплющивши очі, Фройд поводив пальцем між комірцем і шиєю, щоб не тиснуло. Він не поділяв Броєрового уподобання до таких жартівливих іспитів, хоча й погоджувався, що це добрий педагогічний засіб, який завжди хвилював і збуджував його самого.
– Безсумнівно, – почав він, – у пацієнта уражена центральна нервова система. На це вказують біль голови, погіршення зору, порушення рівноваги й історія неврологічної хвороби батька. Підозрюю, що це випадок пухлини головного мозку. Також імовірно, що це розсіяний склероз. Я б зробив ґрунтовний неврологічний огляд – ретельно перевірив би черепні нерви, особливо перший, другий, п’ятий та одинадцятий. Так само ретельно перевірив би візуальні поля: пухлина може тиснути на зоровий нерв.
– А як щодо інших візуальних феноменів, докторе Фройд? Мерехтіння в очах, розмите зорове зображення вранці, яке поліпшується вдень? Чи знаєте ви різновид раку, який може це спричинити?
– Я б уважно оглянув сітківку. Може, в нього дегенерація жовтої плями.
– Дегенерація, що полегшується після обіду? Чудово! Опублікуємо статтю про цей випадок! А періодичні напади втоми, ревматоїдні симптоми й блювання кров’ю? Це теж спричинено раком?
– Професоре Нотнаґель, у пацієнта може бути дві хвороби. Блохи й воші водночас, як колись казав Оппольцер. Імовірно, що це анемія.
– Як ви перевірите, що це анемія?
– Визначу кількість гемоглобіну й зроблю аналіз калу.
– Nein! Nein! Mein Gott![53] Чого вас навчають у тих віденських медичних школах? Невже не навчили обстежувати з допомогою п’яти відчуттів? Забудьте лабораторні аналізи й вашу єврейську медицину! Лабораторія лише підтвердить те, що вже з’ясовано на вашому медичному огляді. Припустімо, ви на полі бою, докторе. Невже вимагатимете зробити аналіз калу?
– Я взяв би до уваги колір шкіри пацієнта, особливо складок долонь, і слизових оболонок – ясен, язика й ока.
– Правильно. Але ви забули найважливіше – нігті.
Броєр прокашлявся, й далі граючи роль Нотнаґеля.
– А зараз, юний честолюбний докторе, – проказав він, – я повідомлю вам результати медичного огляду. Передусім – результати неврологічного обстеження цілковито й абсолютно нормальні: не знайдено жодного відхилення від норми. Годі вам, докторе Фройд, з тою пухлиною головного мозку та розсіяним склерозом. У нашому випадку це дуже малоймовірно. Хіба що наведете приклад таких хронічних, багаторічних хвороб, які час від часу ускладнюються
Ні! Ні! Боже мій! (
