мушу в тебе запитати… що за загадковий погляд?
– Назарчику, скажи-но мені… Тільки чесно… А ви з Ольою теє…?
– Бабцю, ніяких теє! – Назар ледь не похлинувся борщем.
«От вона, знаменита жіноча цікавість!»
– А в дитинстві вона тобі подобалася, навіть у коханні їй зізнавався.
– Ага, а ще хотів одружитися з Анжеліною Джолі.
– Добре, добре… Ні, то й ні. Хоча, мушу тобі сказати, що якщо б у вас були амури-лямури, я була дуже б не проти такої невісточки.
– От і добре, значить її згода не потрібна?
– Ет, все тобі жарти Назаре! Був би трохи розумнішим, уже б багатієм став!
– А це ти зара до чого, ба?
– Я так собі думаю… Навіть ні, я впевнена, – бабуся перейшла на шепіт, наче їх могли підслухати, – що Ярина ще щось лишила дівчатам, окрім будинку.
– І що ж це? – теж шепотом запитав Назар.
– Скарб! – слово вилетіло з губ баби Мотрі, наче чарівне, осіло на полиці з посудом і стало споглядати на бабцю й онука.
Назар вибухнув гучним реготом.
– Ну, бабцю, ти даєш, – не переставав сміятися юнак.
– От дурний ти Назаре, – фиркнула вона, – слухай, що тобі старі люде кажуть. Під домом Ярини-небіжчиці сховано скарб!
– Звідки відомості? – усмішка не сходила з обличчя хлопця.
– Давно по селу чутки ходять…А недавно мені цьоця Уля розказувала, що вона колись чула, як батько Яринин, Йван, заховав скарб і все теє дочці розказав. А цьоця не може брехати, вона в церковному хорі співа.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
