лежала верхня половинка її білявої онуки, дівчинки років п'яти…
1/IV[19]42
…Німці розстрілюють за всяку дурницю. Це провести красною ниткою через картину. Поки везли стріляти дітей, вони позамерзали. Тоді їх повикидали (у Гадячі) у рівчак.
Характерний наказ німців – видавати комуністів і прибічників партизанів…
От часи! Мимоволі згадується епоха Богдана і Запорожжя.
Під виглядом весняної посівної забирають у селян все зерно до колгоспних зерносховищ. Вивозять до Німеччини.
Абсолютно не рахуються з величиною колгоспу і накладають жахливі податки.
Все: кури, поросята – на обліку.
Коло села табір полонених, табір смерті. Б'ють баб, що приносять їсти, і кидають за колючий дріт. Так, тітку Уляну наздогнали і трохи не вбили. З Харкова розбігається народ. Везе отак жінка діток у саночках з Харкова до села. До дітей – а діти замерзли.
Полонені – це люде, що втратили людську подобу. Їм кидають дохлих коней. Вони їх розривають зубами. Тиф.
Нічого. Все одно ні один фашист звідси живим не вийде.
В Липовецькому районі гітлерівці розстріляли 480 душевнохворих у лікарні.
В селі ніхто на зборах не міг бути обраним у президію. Ніхто не згодився бути старостою. Призначили полоумного.
Німці переконують всіх, що вони прийшли остаточно.
Кличка «Іван» для всіх.
Німці грабують одне село і роздають другому.
Влада: староста села, старшина колгоспу, поліція.
Повертаються куркулі.
Прийшов Жеривіл.
Категорії працюючих:
1) од почуття страху,
2) добровільно, ворожі нам елементи.
Німець:
– Кажи: ти за кого – за Гітлера чи за Сталіна?
– Хоть убийте мене, я за Сталіна! – одповіла жінка.
Націоналіст запропонував жінці після зборів заспівати українську пісню.
– Іди ти к чортовій матері. У мене муж у Красній Армії десь бореться і діти пухнуть з голоду, а тобі пісень хочеться […]
Баба Вівдя: «Кажуть, у Єрусалимі одкрилась дірка в небі і звідти голос Божий, неначе по радіо, щодня каже: «Молітесь хоч раз у день, і тоді буде щастя і погинуть німці».
На конференції вчителів у Томашківці було сказано, що вчителі, народжені по сімнадцятім році, мусять усі хреститися. У Нікополі всіх учителів піп окропив святою водою.
Зайшли фашисти у двір до колгоспника Затуливітра і, замкнувши хату, спалили всю родину.
Молодих мужчин уже мобілізують ніби для війни проти Англії.
Два поранених бійці, блукаючи в крові і горі, зайшли чи, мо', залізли рачки через леваду і городи до одної старої жінки переховатися од смерті й води напитись. Та там і залишились. Напоїла,
