мовчиш?
Ірина знизала плечима, і відразу відчула біль у грудях.
– Йди працюй. Після обіду прийдеш, і порозмовляємо! Коли обоє грудей вже зм’якли, спорожнені за допомогою маленької помпочки, Ірині полегшало. Вона була готова, як звичайно, піти на прогулянку до Маріїнського парку. Але тільки-но підійшла до вішака, як бажання виходити зникло. Ану ж там, у парку, Єгор? А він же їй наказав цілий тиждень удома лишатися! Ну, не наказав, то сказав, яка різниця?
Вона з’їла кашу, яку нянечка запропонувала. Підійшла до вікна, приміряючись поглядом до зими надворі й намагаючись уявити себе модно вбраною й красивою, попід руку з Єгором. Потім, уже перед дзеркалом у туалеті, роздивлялася своє волосся, і воно їй не сподобалося. Ні кольору, ні зачіски. Ні довге, ні коротке. Пофарбувати б його, чи що? А який колір зараз подобається чоловікам?
Після другого, післяобіднього зціджування молока Ірина згадала про начальницю. Зайшла до неї. Чекала, що та знову сваритиме й грубіянитиме, але цього разу начальниця зустріла її байдужим поглядом. Простягнула конверт.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
