що ти робиш? Казав я тобі, аби ти взяв її за жінку. Не схотів, відмовився. А тепер її чіпаєш? Голову зніму!
– Я їй нічого не роблю, – відповів Тимко.
Покликали царівну. Єруслан питає:
– Сестро, скажи правду, чіпає тебе Тимко? Але чисту правду, бо обом вам постинаю голови!
– Ні, він мене не рушає, – сказала царівна.
– То що тобі є?
– До мене щоночі прилітає шаркань (дракон) і ссе мої груди.
– В який час?
– О дванадцятій.
Єруслан подумав і сказав:
– Ну, Тимку, ти станеш у дверях, а я – біля вікна. Коли шаркань з’явиться, ми спіймаємо його.
О дванадцятій годині дванадцятиголовий змій спустився біля хати і тягне свої голови прямо до дівчини. Єруслан схопив його за шию і гукає:
– Тут є, брате!
Шаркань почав проситися:
– Єруслане Лазаровичу, відпусти мене…
– Не пущу, бо ти мою сестру зовсім виссав!
– Я більше не прийду, тільки відпусти.
– Пущу тебе, якщо принесеш цілющої і живлющої води.
– Принесу.
– Але не думай, що втечеш від мене, я тебе знайду і в другій державі!
– Ні, не втечу. Принесу…
Єруслан його пустив. Шаркань приніс у двох ротах води. Єруслан не вірив. Відрубав одну зміїну голову, а потім помазав цілющою водою, приложив до шиї і помазав живлющою водою. Голова ожила. Тоді відпустив шарканя. У кишенях знайшов свої ноги, змочив цілющою водою, приставив їх до тіла і змочив живлющою водою – й ожили його ноги, почав ними ходити. Питає Тимка:
– Ну, братику, а де твої руки?
– Немає.
– Зараз будуть!
Помазав Єруслан Тимкові культяпки цілющою й живлющою водою – і стали в Тимка руки. Єруслан йому сказав:
– Бери собі царівну за жінку, а я піду геть.
Вийшов на одне поле. Побачив чоловіка, який пас свиней. Підійшов ближче і впізнав у ньому короля, якого він женив. А король його не впізнає.
– Що ти тут робиш? – спитав Єруслан. – Чому пасеш свині? Ти ж король!
– Так, я король, багатий, а пасу свині. Мушу пасти, бо знайшла мене біда. Один витязь, Єруслан Лазарович, висватав за мене кляту витязьку, а вона йому за те відрубала ноги, і він загинув, а мене примусила пасти свої свині. У дворі поставила три шибениці: як прижену свиней зарано – повісять, якщо якусь загублю – теж повісять.
Єруслан каже:
– Чи є в тебе гроші?
– Трохи є.
– Тоді йди до міста і купи три залізні прути.
– Не можу йти, бо свині погубляться.
– Не бійся, я їх попильную.
Пішов король плачучи. Купив прути і приніс. Помахав прутом Єруслан і каже:
– Добрий. А тепер жени свиней додому.
– Не жену, бо мене повісять.
– Не бійся, не повісять, лиш жени.
Пішли через
