знання? А відповідь була такою: ті крихітні дещиці знань, що в мене були, стосувалися комп’ютерів. Я не мала жодної професії, жодних спеціальних знань. Але розуміла: коли вже зібралася створювати багатство, мені слід виправити це.
Я вирішила піти на вечірні курси вивчення комп’ютерних технологій. Міркувала собі, що комп’ютери невдовзі стануть життєво важливою частиною всіх підприємств, тож знання з комп’ютерних технологій цінуватимуться практично в будь-якому бізнесі.
І все склалося просто чудово. Лише з невеличким комп’ютером, принтером і телефоном мені вдалося започаткувати малу консалтингову фірму просто в себе вдома. Я телефонувала в місцеві підприємства, розпитуючи, чи користуються вони комп’ютерами в себе в офісах, і якщо так, то для чого їх використовують і які проблеми в них виникають.
Юнак усміхнувся й сказав:
– Розумію… Спеціальні знання про потенційних клієнтів та їхні потреби.
– Точно. Я з’ясувала, у яких сферах можу надавати послуги. Це, мабуть, найважливіша галузь спеціальних знань, які вам знадобляться, – знання потреб ваших потенційних клієнтів. Знаючи, чого люди хочуть і що їм потрібно, можна досягти успіху в будь-якій справі. Занадто багато людей ідуть у бізнес, орієнтуючись на те, що вони можуть запропонувати, але по-справжньому успішні підприємства розглядають себе з точки зору клієнта, насамперед запитуючи: «Чого клієнт хоче й що йому потрібно?» – а потім задовольняючи його потреби.
З’ясувавши, що потрібно моїм потенційним клієнтам, я змогла скласти пропозиції, підкресливши, як мої послуги можуть підвищити їхню ефективність та заощадити їхні гроші. Я могла встановити комп’ютери та підготувати програмне забезпечення за їхніми особливими вимогами й підказати, як доцільніше використовувати комп’ютери, з якими вони вже працювали. І вишенька на торті – мені вдалося продемонструвати, що гроші, які вони заплатять мені, завдяки моїм порадам повернуться до них заощадженнями адміністративних витрат менш ніж за рік. А знаєте, хто став моїм першим клієнтом?
Юнак заперечно похитав головою.
– Компанія, у якій мене скоротили. Я знала, що вони намагаються подолати кризу, і вирахувала, що завдяки доцільному використанню спеціальних програм зможу скоротити їхні адміністративні витрати принаймні на 25 %. Мої знання про те, як працює компанія, надзвичайно допомогли мені, і через півроку після встановлення нових комп’ютерів і використання нових програм витрати компанії зменшились на 35 %. Вони були настільки вражені, що запропонували мені щорічно проводити оплачувані консультації щодо використання комп’ютерів в адмініструванні.
За перший рік я уклала 25 угод і заробила в п’ять разів більше, ніж отримувала на посаді службовця. Наступного року бізнес зріс до такого рівня, що мені довелося наймати працівників, а за три роки мій прибуток перевищив мільйон фунтів!
Тож, як бачите, старий китаєць мав рацію, коли говорив мені, що в кожній халепі ховається зерно рівного їй або й більшого
