сходинками до успіху. Ми вчимося на своїх помилках і наближаємося до власних цілей. Джордж Бернард Шоу сказав про це так: «Юнаком я помітив, що дев’ять із десяти речей, які я роблю, виявляються невдалими. Я не хотів бути невдахою, тому працював удесятеро більше».
– Можете взяти будь-кого, хто досяг надзвичайного успіху в обраній кар’єрі, – пояснював містер Еджлі, – і ви неодмінно з’ясуєте, що їм довелося пройти крізь низку невдач і відмов, перш ніж вони стали успішними.
Я вперше відкрив для себе, як багато важить наполегливість, коли практично втратив надію здобути акторську роботу, не кажучи вже про те, щоб стати відомим актором. Але я зрозумів: якщо прагну досягнути успіху, то доведеться пробувати знову й знову. Я вірив у себе й у свої здібності. У мене була чітка мета, я склав упорядкований план дій і продовжував спроби влаштуватися на роботу, доки, зрештою, дев’ять місяців потому її не здобув.
– Але непросто намагатися знову й знову, якщо маєш тільки невдачі й жодних результатів, – мовив юнак.
– Ніхто й не сказав, що це легко, – відповів містер Еджлі. – Якби це було так просто, усі б так робили. Але одна з відмінностей між успішними людьми й невдахами полягає в тому, що успішні переконані: невдач не буває – буває лише досвід.
– Що ви маєте на увазі? – запитав юнак.
– Ну, всього лиш ось що: якщо ви не маєте результату, якого хотіли або очікували, ви чогось навчаєтеся з цього досвіду й пробуєте знову. Насправді неможливо досягти в чомусь успіху, якщо ви не готові помилятися, навчатись і рухатися далі.
Теодор Рузвельт сказав так:
«Значно краще насмілюватися на значні вчинки, досягати шаленого тріумфу, навіть крізь невдачі, ніж уподібнюватися до тих бідних духом людей, які не мають ані значних досягнень, ані значних страждань, бо живуть у суцільних сутінках, не знаючи ні перемог, ні поразок».
Одна з причин, чому так мало людей досягають успіху, у тому, що багато хто не готовий пройти крізь поразки та відмови. Але є дещо, що допоможе бути наполегливим у часи невдач.
– Що це? – поцікавився юнак.
– Те, як ви аналізуєте кожну спробу. Я маю на увазі, що, зазнавши невдачі, люди зазвичай зосереджуються на тому, що вони зробили неправильно. Це, своєю чергою, змушує їх почуватися винними, вони втрачають упевненість та бажання спробувати знову. Усі, хто досягає успіху, звертають увагу на те, що зробили правильно. Тож, навіть якщо не досягли бажаного результату, запитують себе: «Що я зробив правильно, що допомогло мені дійти так далеко?»
– Я не розумію, – зізнався юнак.
– Ну, візьмімо продавця комп’ютерів. Він бере телефон, щоб зателефонувати з рекламою потенційному клієнтові. Відрекомендовується й запитує, чи хоче клієнт купити новий комп’ютер. Клієнт каже, що не хоче. Кінець розмови. Що він зробив правильно під час цієї спроби? Набрав номер, зв’язався з черговим потенційним клієнтом і зробив пропозицію купити товар. Із цим знанням він робить іще одну спробу, але цього разу ставить інше питання. Він запитує наступного клієнта, чи
