style="font-size:15px;"> – Якщо це справді так, отже, ти не надто дратуватимеш поліцію, – усміхнувся Рудий.
Та посмішка Рудого чимось нагадала іронічний усміх Федора Терещенка, який всівся у крісло навпроти колишнього слідчого в оксамитовому, майже вишневому, салоні трамвая Давида Марголіна і, певно, вирішив не гаяти час на детальні пояснення:
– Рудий говорив, що ви візьметесь за справу про вбивство у літаку.
Тарас Адамович уважно подивився на мільйонера, який теж колись був авіаконструктором. Терещенко, не дочекавшись відповіді, мовив далі:
– Ще він сказав, що у вас, найімовірніше, виникнуть проблеми з поліцією.
– Не заперечуватиму очевидне.
– Саме тому я організував для вас цю зустріч, – він ледь помітно кивнув у бік Сікорського, – можливо, вона допоможе вам у розслідуванні.
Тарас Адамович перевів погляд з одного обличчя на інше. Сікорський молодий як на відомого творця літаків, із дивним спокоєм на споді очей. Що він може розповісти колишньому слідчому, якщо його навіть на борту не було?
– Пане Сікорський, а ви вірите у винуватість Осипова?
Той відповів без вагання:
– Ні.
– Звідки така впевненість?
– Багато питань, які лишаються без відповіді. Навіщо він убив Агату? Навіщо зробив це під час перельоту? Як узагалі опинився на тому літаку – сам він уже не літав, але якщо перебував на борту літака, то все одно просив не здіймати його вище за дві тисячі метрів.
Тарас Адамович швиденько занотовував свідчення у нотатнику. Звів очі на співрозмовника, коли у повітрі повисла павза, запитав:
– Ви сказали, Осипов більше не літав? Чому?
Сікорський потер підборіддя, замислився на мить, потім відповів:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
