с вами вовіки.
Сатана, он же и Иван Рогожин, не терпящий света истины и враг всяких добрых помышлений и намерений наших, самый сей сатана, кровный родич, а може, и единоутробный брат німецький, перейшов мені шлях в Нижнем Новегороді і не допустив мене, німецький син, до столиці. Полиция, родная сестра Йвана Рогожина, остановила мене в Нижнем и до вчорашнього дня сама не знала, для чого вона мене остановила, а вчора формально объявила мені, что я нахожуся под ее секретным материнским надзором и что мені свыше воспрещено жить и даже переїзжать через столиці. Так от що мені наробив враг рода человеческого Иван Рогожин! А я, недотепний, забув на той час надіть на себе хрестообразную амуницию. А то б нічого сього не було. Розумний лях по шкоді.
Тепер думаю так зробить. Проживу зиму отут з добрими людьми, а весною, як Бог поможе, з моїм добрим капітаном Кишкиным попливу вниз по матушке по Волге, і буду собі рисовать ее прекрасные берега. Та може, дасть Бог, і з вами побачуся, як здорові будете, други мої іскреннії. Та, може, ще раз уночі підемо з Незабутовским под предводительством Ивана Рогожина и щирого друга його Перфіла шукать сестер милосердія, щоб змилосердилися. Дай-то Боже! Я буду сердечно радий, побачивши вас здорових, веселих і щирих друзей моих.
Мені тут добре, весело, читаю так, що аж опух читаючи. Журнали всі до одного передо мною, и даже… «Le Nord» и прочее.
Не забувайте мене, друга вашого щирого і щасливого
Т. Шевченка.
Вибачте мені, други мои, що я вам так мало пишу. Дасть Бог, як начитаюся, то напишу білше. Як побачите А. П. Козаченка, то поцілуйте його за мене.
Адрес:
В Нижний Новгород
Его высокоблагородию
Павлу Абрамовичу
Овсянникову
с передачею такому-то.
На конверті:
В г. Астрахань.
Его благородию
Ивану Петровичу
Клопотовскому.
В собственном доме.
221. М. О. Брилкіна до Т. Г. Шевченка
8 листопада 1857. Нижній Новгород
Дядя Шевченочко!
Сегодня исполнилось семь лет, что Аделаида Алексеевна из Барышень превратилась в Даму. – Она принимает поздравления (выражаясь Вашим придворным языком). И просит кушать.
Ваш Н. Брылкин.
На четвертій сторінці:
Пешего казачьего войска рядовому и вместе с тем художественному пану Тарасу Шевченко
От Н. А. Брылкина
222. Т. Г. Шевченка до А. І. Толстої
12 листопада 1857. Нижній Новгород
Мой друже милый, мой единый! Моя благородная, моя святая заступнице! Бог-сердцеведец наградит вас за ваше дружески родственное участие в моем безвыходном положении. Вы так искренно, с такою теплою любо[вь]ю указываете путь, которым я могу достигнуть моей возлюбленной Академии. Благодарю вас, мой друже милый, мой единый. Завтра же пишу графу Федору Петровичу письмо, и в ожидании благих последствий
