Лавра осяває своїм світлом береги Дніпра. Лавра це не просто монастир, не просто історико-архітектурний пам'ятник. Лавра це душа Києва і всієї України…
Коли преподобний Варлаам був призначений настоятелем побудованого князем Ізяславом Свято-Дмитрієвського монастиря, Антоній благословив на ігуменство в Печерській обителі преподобного Феодосія Курського. Цей час став періодом розквіту Печерського монастиря, ігумен Феодосій турбувався не тільки про справи духовні, але і про економічну незалежність обителі. Але не про себе піклувалися брати, не для благ мирських трудилися вони вдень і вночі. У монастирі був влаштований будинок для прочан, притулок для нужденних і убогих, на потреби якого виділялася десята частина доходів. Щосуботи преподобний Феодосій посилав віз хліба ув'язненим у темницях. Часто ігумен виступав захисником простих мирян, оберігаючи їх від свавілля знаті. Авторитет Феодосія був настільки високий, що князь Ізяслав нерідко звертався до нього за порадою в справах як духовних, так і мирських. І так само робив Святослав, брат і суперник князя в боротьбі за київський престол. Незважаючи на ворожнечу, обидва брати протегували Печерському монастирю.
За часів ігуменства святого Феодосія над Дальніми печерами був споруджений дерев'яний монастир. А за рік до смерті ігумена, в 1073 році, був закладений перший камінь собору Успенії Божієй Матері. Храм будувався без малого 15 років, до 1089 року була повністю завершена обробка будівлі фресковим розписом і мозаїкою. Розписували храм константинопольські майстри, а також київський художник чернець Аліпій, який вважається родоначальником особливого, відмінного від грецького, іконописного мистецтва. У 1091 році в Успенському соборі були поміщені мощі преподобного Феодосія. Преподобний Антоній, згідно заповіту, був похований у Ближніх печерах.
Велика дзвіниця, творіння архітектора Г. І. Шеделя, цікава тим, що вона в деякій мірі нагадує знамениту Пізанську башту. Велика Лаврська дзвіниця нахилена на 62 см від осьової лінії в північно-східному напрямі. Правда, на відміну від башти в Пізі, нахил дзвіниці Печерського монастиря з часом не змінюється.
Крім Успенського собору, на території Печерського монастиря були побудовані Троїцька надбрамна і Трапезна церкви (1108 рік, будівлі, на жаль, не збереглися), церква Всіх святих (1696–1698), церква Воздвижения на Ближніх (1700) і церква Різдва Богородиці (1696) на Дальніх печерах, церква Іоакима і Анни (XVI століття; перебудована в 1810 році), Велика дзвіниця (1731–1745) – найвища (96,5 метра) на той момент у Російській імперії. У 1616 році на території Печерського монастиря відкрилася перша в Києві друкарня, а в 1631-му митрополит Петро Могила заснував братську школу, яка послужила початком Києво-Могилянської академії.
Багато що довелося пережити за своє життя як Успенському собору, так і всьому Печерському монастирю. Не раз він руйнувався супостатами, що йшли війною на київську землю. Варвари залишаються варварами незалежно від часу, чи були вони в столітті XI чи
