Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте страница 17

Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте

Скачать книгу

це ми встигнемо завжди.

      Пусти мене, зроби цю ласку!

      Ф а у с т

      Чи я шукав тебе, скажи?

      Ти ж сам попавсь мені на щастя.

      Хто чорта вловить, то держи,

      Хтозна, чи ще коли впіймати вдасться.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Гаразд, на все я пристаю,

      Як хочеш, я лишусь з тобою,

      Але дозволь фантазію твою

      Потішити мого мистецтва грою.

      Ф а у с т

      Роби що хоч, але гляди,

      Щоб не було в тій грі нуди.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Твої чуття за цю часину

      Зазнають більше втіх, мій сину,

      Ніж в цілий рік сіреньких днів.

      Ти вбачиш любосну картину,

      Ти вчуєш духів ніжний спів, —

      І це не буде лиш маною:

      Відчуєш ти амброзій пах

      І смак нектару на устах,

      Торкнешся щастя ти рукою.

      А збори скорі будуть в нас:

      Весь гурт наш тут; почнімо враз!

      Д у х и

      Щезніть, зникайте,

      Темні склепіння!

      Дивно привітне,

      Ніжно-блакитне

      Небо, сіяй!

      Геть розпливайтесь,

      Чорнії тучі,

      Ви ж розгоряйтесь,

      Зорі блискучі,

      Сонце, заграй!

      Діти небесні —

      Духи чудесні,

      Ласку несучи,

      Тут пролітають,

      Трепет жагучий

      Скрізь викликають;

      Звинні їх тіні

      В барв мерехтінні

      Землю вкривають

      Там, де в альтанах

      Пари коханих

      В пристраснім млінні

      Душі зливають.

      Зелено пишні

      Лози буяють,

      Грона розкішні

      Тяжко звисають,

      І винотоки

      Винні потоки,

      Пінні й шумливі,

      З них вигнітають.

      В радісній зливі

      З гір, маєм критих,

      По самоцвітах

      Струмні ті ллються,

      Поки зійдуться

      В ріки глибокі,

      Плеса широкі.

      Любить там птиця

      Солодко впиться

      Й далі помчати

      Десь над чудовий

      Острів казковий

      Сонце стрічати.

      Чуєш, у лузі

      Спів там лунає?

      Бачиш, у крузі

      Танець буяє?

      Всюди тут воля,

      Всім тут роздолля:

      Ті поп'ялися

      По верховині,

      Ті розплилися

      В óзера сині,

      Інший ширяє

      В небо безкрає,

      В далі прозорі,

      Звідки ллють зорі

      Щастя жагу.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Заснув! Гаразд, мої хлоп'ята чулі!

      Чудово ви співали люлі-люлі;

      За цей концерт я не лишусь в боргу.

      Він думав, що мені звідсіль уже не вийти!

      Ще більш його маною оповийте,

      Ще глибш його занурте в море мар!

      Мені ж тепер пацюк на визвіл прийде,

      Розбить накреслений цей чар.

      От

Скачать книгу