Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте страница 19

Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте

Скачать книгу

у вічне   Н і ч о г о,

      Голосим

      По загинулій красі.

      Сильніший,

      Як земнородні всі,

      Пишніший

      Світ побудуй,

      Побудуй його в серці своїм!

      І прямуй

      Шляхом новим

      З духом ясним,

      І чарівніший

      Спів наш почуй!

      М е ф і с т о ф е л ь

      Мої малята

      Мудрі до ката.

      Чуєш, як до втіх і дії

      Радять, мов старії?

      Звуть тебе в світи

      З цеї самоти,

      Що від неї кров німіє,

      Розум туманіє.

      Кинь панькатись із вічною журбою,

      Що круком серце рве тобі з грудей.

      Відчуєш ти, оточений юрбою,

      Що й ти людина між людей.

      Не хочу я, правда, рівнять

      Тебе до того наброду.

      Я сам не великого роду;

      Але, коли схочеш пристать

      До мене в життєвій дорозі,

      То буду тобі по змозі

      Товаришем вірним,

      Слугою покірним,

      А хочеш – і псом,

      Безмежно відданим рабом.

      Ф а у с т

      Якої ж ти від мене хочеш плати?

      М е ф і с т о ф е л ь

      Того часу ще досить довго ждати.

      Ф а у с т

      Ні, ні! Ти, чорте, егоїст,

      І так не зробиш, бога ради,

      Комусь другому щось в користь.

      Кажи, якої хочеш плати,

      А то не буду і наймати.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Я маю тут тобі у всім служить,

      Скоряючись завжди твойому слову.

      Коли ж ми там зустрінемося знову —

      Ти мусиш те ж мені робить.

      Ф а у с т

      Що буде там – мене це не обходить.

      Ти можеш світ якийсь новий виводить,

      Коли зруйнуєш той, що є.

      На цій землі я радістю втішаюсь,

      Під небом цим я муками караюсь,

      І аж тоді, як з ними попрощаюсь,

      Нехай що хоче настає.

      І не бере мене цікавість

      Спізнати той інакший світ,

      Чи є і там любов, ненависть,

      Чи є і там і верх, і спід.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Та, якщо так, тобі немає риску.

      Угодьмося. Лиш дай мені підписку,

      Я дам тобі таке, чого повік

      Іще не бачив чоловік.

      Ф а у с т

      Що хочеш ти, нещасний чорте, дати?

      Чи можеш ти стремління ті узнати,

      Що їх плекає дух людський?

      Є в тебе їжа – в ній нема поживи;

      Є в тебе злото – та воно рухливе,

      Із рук виприскує як стій;

      Покажеш гру – в ній виграть неможливо,

      Даси коханку – а вона, зрадлива,

      З моїх обіймів іншому морга;

      Є в тебе честь і слава дорога —

      Мов метеор, вона щезає;

      У тебе плід зеленим зогниває,

      А дерево лиш мить одну цвіте.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Така вимóга біса не злякає,

      Я можу дать тобі все те.

      Та, друже мій,

Скачать книгу