як я, немало єсть.Ви що, уже взялися за науку?
У ч е н ь
О, прийміть мене під вашу руку!
Я з щирим серцем сюди прийшов,
Є й грошенята, і свіжа кров.
Довго мене не пускала мати,
Та дуже хочу мудрість пізнати.
М е ф і с т о ф е л ь
Тоді на місці ви якраз.
У ч е н ь
Признатись, сумно якось у вас:
Усі ці мури, всі ці зали
Мені до серця не припали.
Мов нежива оселя ця —
Ані зелá, ні деревця,
А як за парту я сідаю —
І слух, і зір, і ум втрачаю.
М е ф і с т о ф е л ь
Та тут у звичці діло все.
І немовля спочатку теж
Не дуже радо груди ссе,
А опісля – не одірвéш.
Отак і вам – науки груди
Щодня смачніше ссати буде.
У ч е н ь
Радніший я до тих грудей допасти,
Але ж навчіть, як шлях до них прокласти?
М е ф і с т о ф е л ь
Та ви скажіть мені вперед,
Який ви обрали факультет?
У ч е н ь
Я хочу справді вченим стати,
Усе знання умом обняти,
Пізнать життя землі і неба
І всіх речей збагнути суть.
М е ф і с т о ф е л ь
Ви стали враз на вірну путь;
Лиш розважатися не треба.
У ч е н ь
Візьмусь я щиро працювати,
Але хотілося б мені
Хоч трохи часом погуляти
У гарні святкові літні дні.
М е ф і с т о ф е л ь
Цінуйте час – він не стоїть на місці,
Зумійте з нього взять якмога більш користі,
А щоб як слід згострити ум,
Вступіть в Collegium logicum[31].
Там дух ваш добре намуштрують,
В іспанські чоботи озують[32],
Щоб він тягнувсь за кроком крок
Обачно по шляху думок,
А не збивавсь на манівці,
Як блудний вогник по луцí.
Там вас навчатимуть щодня:
Не дій ніколи навмання,
Не так-то просто їсти й пить —
Все слід під «раз, два, три» робить.
Думки у нас фабрикують так,
Як складну тканину тче верстак;
Раз ступив – тисячі ниток,
Раз прибив – непомітно ллються,
Човники сюди-туди снуються.
В основу вплітаючи утóк.
А тут філософ вже підходить
І щ о, й ч о г о, і я к доводить:
Як перше так і друге так —
То третє і четверте так;
Як першого й другого немає,
То третє й четверте відпадає.
І славлять повсюди його учні,
Та щось із них ткачі незручні.
А стане мудрець живе щось вивчати —
Заходиться з нього дух виганяти,
І от – всі частки в руках трима,
Та що по тих частках – зв'язку ж нема!
…
