мовив спокійно та обережно, підбираючи кожне слово. – Я не маю вислуховувати твої образи. Не моя провина, що ти майже століття не помічав бісову аферу. Ти – відповідальний за благополуччя небес, тому не зривай на мене злість через власні помилки.
– Притримай язика, – мовив до Мелькіаля ще один ангел.
– Не варто, Закуме, дякую, – зупинив його Туріель. – Я сам впораюсь.
Він піднявся та оглянув присутніх.
– Витівка Алексіоса, безумовно, болючий удар. Його наслідки нам ще довго розгрібати. Але він має відповісти за те, що вчинив. Тому я пропоную скористатися послугами найманців.
– Ти пропонуєш вбити демона? – запитав один за ангелів.
Туріель кивнув у відповідь.
– Варто мати на увазі, що якщо найманці не впораються, це призведе до небажаних наслідків.
– Що ти пропонуєш, Кервіель? – поцікавився Туріель.
– Я не маю ідей, проте вважаю Алексіоса гідним суперником. Сумніваюся, що найманці з ним впораються.
– Я знаю, хто впорається, – мовила Ейна. – Орден Наглядачів.
– Згоден, – підтримав її Закум. – Краще за них ніхто не впорається.
– Це ризикована справа, – сказав Асаф. – Не варто гарячкувати, бо можемо спровокувати війну й понести небажані втрати з нашого боку.
– Війна між нами й так тягнеться роками, – гнівно заперечила Кальмія. – Негідник має бути покараним.
– Якщо наш план буде не бездоганним і Алексіос матиме бодай один шанс на удар у відповідь – він неодмінно ним скористається, – висловився Тагас. – Демони не славляться своїм братерством, але вони нізащо не втратять можливості пролити ангельскої крові.
– І що тепер? Дозволяти бісовим виродкам творити все, що заманеться? – насмішливо запитав Мелькіаль. – Відколи це ми боїмося війни з демонами? Відколи це ангели взагалі чогось бояться?
– Це не страх, а здоровий глузд! – зірвавшись на крик відповів Онафіель.
Здійнявся галас. Кожен відстоював свою думку.
– Досить! – гаркнув Туріель.
Він витримав паузу, роздумуючи над почутим, після чого сказав:
– Маємо голосувати. Семаліоне, усе готово?
Ангел, одягнений білу рясу, який сидів навпроти Туріеля, не брав участі в дискусії. Нижня частина його обличчя була захована під золотаву маску. На столі біля нього лежав невеличкий мішечок.
Ангел кивнув у відповідь.
– Тоді розпочинаємо.
Над головами ангелів засяяли німби. Ідеальні кільця яскравого світла здйнялися вгору, сплелися в дивному ритуальному танці й занурилися в мішечок. Семаліон підняв долоні над головою, поступово загинаючи пальці. Коли він закінчив, обидві руки були стиснуті в кулаки – голоси ангелів розділилися порівну. Усі присутні спрямували свої погляди на Туріеля – останнє слово за ним і зараз він має озвучити своє рішення.
Навіть
