на стоянці й полетіти будь-яким «старліфтером» у будь-який кінець Землі. Кожен знав мої завдання, так само як і я їхні, вздовж і впоперек.
Я пішов до кабіни й побачив, що всі вже на своїх місцях. Найближче до дверей кабіни сидів, зігнувшись над апаратурою, другий бортінженер.
– Вирівнювання на чотири, газу не додавайте, – сказав він.
Я впізнав його гидке обличчя і протяжну арканзаську вимову, але не пам’ятав, звідки їх знаю. Після семи років польотів на «старліфтерах» я виявив, що принаймні раз літав майже з усіма. Він подякував мені, коли я поставив на його столик горнятко з чорною кавою. На його формі було написано «Гедлі».
Перший бортінженер сидів на середньому місці, зазвичай зарезервованому для «чорнокапелюшника» – повітряного інспектора, прокляття всіх екіпажів ВТК. Він попросив дві грудочки цукру, а потім підвівся й визирнув крізь скло кабіни в синяву, що мчала повз нас.
– Малий газ на чотири, зрозумів, – відповів пілот.
Офіційно командиром екіпажу був він, але вони з другим пілотом були такими типовими льотчиками, що їх можна було сплутати. Кожен із них попросив до кави подвійну порцію вершків.
– Ми намагаємось уникнути «бовтанки в чистому небі»[6], але буде непросто. Попередь своїх пасажирів, щоб готувалися до шторму.
– Попереджу, сер. Ще щось?
– Дякую, майстре Девісе, це все.
– Так, сер.
Нарешті час розслабитись. Прямуючи до спального відсіку для екіпажу, щоб трохи прилягти, я побачив, що Пембрі тиняється пасажирським модулем.
– Чи можу я допомогти вам щось знайти?
– Додаткову ковдру?
Я витягнув ковдру з шафки між камбузом і вбиральнею та скреготнув зубами.
– Ще щось?
– Ні, – сказала жінка, знімаючи з вовни невидиму ниточку. – Знаєте, ми раніше вже літали разом.
– Справді?
Вона вигнула брову.
– Напевно, мені слід вибачитись.
– У цьому немає необхідності, мем, – сказав я. Обійшов її й відчинив холодильник. – Я можу подати їжу пізніше, якщо ви…
Пембрі поклала руку мені на плече так само, як клала на Ернандесове, привертаючи мою увагу.
– Ви пам’ятаєте мене.
– Так, мем.
– Під час тих евакуаційних перельотів я була занадто грубою.
Мені хотілось, аби вона припинила ці відверті розмови.
– Ви озвучували свою думку, мем. Це допомогло мені стати кращим майстром вантажно-розвантажувальних робіт.
– Все одно…
– Мем, не потрібно.
Чому жінки не можуть збагнути, що вибачення все лише погіршують?
– Дуже добре. – Суворість на її обличчі розтопилась і змінилася щирістю, а я раптом здогадався, що їй хочеться поговорити.
– Як ваш пацієнт?
– Відпочиває. – Пембрі намагалась поводитися звично,
На авіаційному жаргоні – один з основних видів атмосферної турбулентності. Турбулентність ясного неба, на відміну від інших видів, не супроводжується значною хмарністю, звичні ознаки турбулентності відсутні, тому її складно виявити заздалегідь.
