Лето. Ви можете називати її Подругою.
– Командира? – спитав він.
– За бажанням Владики Лето, ви командуєте його Королівською Вартою, – сказала Люлі.
– Он як? Я хотів би поговорити з ним про це.
– О ні! – Люлі була помітно шокована. – Владика Лето покличе вас у належну годину. Тим часом він бажає, аби ми зробили ваше життя щасливим і зручним.
– І я мушу підкоритися?
Люлі лише здивовано труснула головою.
– Я раб?
Люлі розслабилася й усміхнулася:
– У жодному разі. Просто Владика Лето має багато серйозних справ, які потребують його особистої уваги. Він мусить вивільнити час, аби зустрітися з вами. Послав нас, бо турбувався за свого Дункана Айдаго. Ви довго були в руках брудних тлейлаксу.
«Брудних тлейлаксу», – подумав Айдаго.
Принаймні це не змінилося.
Усе-таки його стривожило одне слово в поясненні Люлі.
– Свого Дункана Айдаго?
– Хіба ж ви не воїн Атрідів? – спитала Люлі.
Тут вона його піймала. Айдаго кивнув і ледь повернув голову, щоб глянути на загадкову жінку під маскою.
– Чому ви в масці?
– Те, що я служу Владиці Лето, має лишатися таємницею, – сказала вона. Її голос виявився приємним контральто, але Айдаго підозрював, що його теж маскував поглинальний каптур.
– То навіщо ви тут?
– Владика Лето довірив мені встановити, чи не були ви спотворені брудними тлейлаксу.
Айдаго спробував проковтнути клубок, який з’явився в раптово пересохлому горлі. Ще на транспортнику Гільдії таке кілька разів спадало йому на думку. Якщо тлейлаксу могли виробити в гхоли рефлекс на спробу вбивства дорогого друга, то що ще вони могли прищепити психіці відродженого тіла?
– Бачу, ви й самі про це подумали, – сказала замаскована жінка.
– Ви ментатка? – спитав Айдаго.
– О ні! – втрутилася Люлі. – Владика Лето не дозволяє тренувати ментатів.
Айдаго глянув на Люлі, а тоді знову зосередив увагу на замаскованій жінці. Жодних ментатів. Тлейлаксанська історія не згадувала про цей цікавий факт. Чому б Лето заборонив ментатів? Без сумнівів, людський мозок, у якого тренуваннями вироблено здібність до найскладніших обчислень, дотепер має своє застосування. Тлейлаксу запевняли його, що Велика Конвенція досі в силі, а механічні комп’ютери все ще під анафемою. Напевно ці жінки мусять знати, що й самі Атріди використовували ментатів.
– Як ви вважаєте? – спитала замаскована жінка. – Чи брудні тлейлаксу маніпулювали вашою психікою?
– Я не… я так не думаю.
– Але не впевнені?
– Ні.
– Не бійтеся, командире Айдаго, – сказала вона. – Ми знаємо способи, як упевнитися і як упоратися з такими проблемами, якщо вони виникнуть. Брудні тлейлаксу лише раз
