спитав він.
– Ми обіцяємо не інформувати Гільдію та Сестринство, що ви їх ошукуєте.
– Ми не ошукуємо…
– Не клейте дурня!
У Кобата пересохло в горлянці, він намагався ковтнути. Тепер він зрозумів, що вона мала на увазі. Якщо бунтівники поширять цю історію, то їй можуть повірити, однаково, правдива вона чи ні. Це був «здоровий глузд», як любив говорити Топрі.
Сіона глянула на Топрі, що стояв позаду Кобата. Ніхто не приєднувався до бунтівників з міркувань «здорового глузду». Невже Топрі не усвідомлював, що «здоровий глузд» може його зрадити? Знову перевела погляд на Кобата.
– Що в цьому пакеті? – спитав він.
Те, як він це промовив, підказало Сіоні, що він уже знає.
– Я посилаю це на Ікс. Ви візьмете цей пакет – зробите це для мене. Це копії двох томів, які ми взяли з Хробакової фортеці.
Кобат вдивлявся в пакет, що тримав у руках. Було помітно, що хотів його відкинути, що авантюра з бунтом обтяжила його більш згубним вантажем, ніж він сподівався. Кинув грізний погляд на Топрі, наче дорікаючи: «Чому мене не попередив?»
– Що… – Він знову глянув на Сіону, прокашлявся. – Що в цих… томах?
– Ваші люди можуть нам про це розповісти. Ми вважаємо, що це слова Хробака, записані шифром, який ми не можемо прочитати.
– Чому ви думаєте, що ми…
– Ви, іксіани, митці таких справ.
– А якщо нам не вдасться?
Вона стенула плечима.
– Ми не станемо вас засуджувати. Але якщо використаєте ці томи з іншою метою або ж приховаєте успішний результат…
– Як можна бути певним, що ми…
– Ми не покладаємося лише на вас. Інші теж отримають копії. Думаю, Сестринство та Гільдія не матимуть застережень щодо розшифрування цих томів.
Кобат сховав пакет під пахву й притис його до тіла.
– Чому ви думаєте, що… що Хробак не знає про ваші наміри… навіть про цю зустріч?
– Я думаю, що він знає багато всього і може навіть знати, хто забрав ці томи. Мій батько вважає, що він справді провидець.
– Ваш батько вірить в Усну історію!
– Усі в цій кімнаті вірять. Усна історія розходиться з Офіційною історією в багатьох важливих речах.
– Тоді чому Хробак нічого не чинить проти вас?
Вона вказала на пакет під пахвою Кобата.
– Можливо, відповідь там.
– Або ж ви і ваші зашифровані томи не становите для нього справжньої загрози! – Кобат не приховував гніву. Не любив, щоб його змушували ухвалювати рішення.
– Можливо. Скажіть мені, чому ви згадали Усну історію?
Кобат знову почув погрозу.
– Там сказано, що Хробак нездатний на людські почуття.
– Це не причина, – промовила вона. – Маєте ще один шанс сказати мені справжню причину.
Нейла на два кроки підступила до Кобата.
– Я… мені наказано переглянути Усну
