ж послання Хробака, – зауважила Сіона.
Кобат промовчав.
– Думаю, ви не розумієте Усної історії, – сказала Сіона. – Також думаю, що ви не надто добре знаєте Хробака й не розумієте його послання.
Обличчя Кобата спалахнуло від злості.
– Що стримує вас від того, аби уподібнитися решті Атрідів, ставши милою слухняною частиною… – Кобат замовк, зненацька усвідомивши, що` вирвалося в нього в пориві гніву.
– Черговим новобранцем внутрішнього кола Хробака? – закінчила Сіона. – Як Дункан Айдаго?
Вона обернулася і глянула на Нейлу. Дві помічниці, Анук і Тав, насторожилися, але Нейла зберігала спокій.
Сіона знову кивнула Нейлі.
Виконуючи свої обов’язки, Анук і Тав зайняли позицію біля дверей, заблокувавши вихід. Нейла підійшла й стала поруч із Топрі.
– Що… що відбувається? – спитав Топрі.
– Ми хочемо знати все важливе, чим може поділитися з нами експосол, – відповіла Сіона. – Нам потрібне все послання.
Топрі затремтів. На чолі Кобата виступив піт. Чоловік ще раз глянув на Топрі, тоді перевів увагу на Сіону. У цей один погляд наче розсунулася завіса, і Сіоні вдалося зазирнути всередину, розгледівши зв’язок між ними.
Усміхнулася. Це лише підтверджувало те, що вона й так знала.
Кобат завмер.
– Можете починати, – сказала Сіона.
– Я… що ви робите…
– Хробак передав вам приватне послання для ваших панів. Я слухаю.
– Він… він хоче розширити свій повіз.
– Значить, сподівається ще більше розростися. Що ще?
– Ми повинні вислати йому великий запас рідуліанського кристалічного паперу.
– З якою метою?
– Він ніколи не пояснює своїх вимог.
– Це тхне речами, які він забороняє іншим, – сказала вона.
– Собі він нічого не забороняє! – гірко відповів Кобат.
– Ви робили для нього заборонені іграшки?
– Я не знаю.
«Бреше», – подумала Сіона, але вирішила не уточнювати. Достатньо знати, що знайшлася ще одна щілина в обладунку Хробака.
– Хто вас замінить? – спитала Сіона.
– Посилають небогу Малкі, – відповів Кобат. – Ви можете пам’ятати, що він…
– Ми пам’ятаємо Малкі, – перебила вона. – Чому небога Малкі стає новим Послом?
– Я не знаю. Але так було вирішено ще до того, як Бо… як Хробак змістив мене.
– Її ім’я?
– Хві Норі.
– Ми попрацюємо з Хві Норі, – сказала Сіона. – З вами працювати не варто. Ця Хві Норі може виявитися іншою. Коли ви повертаєтеся на Ікс?
– Відразу ж після Фестивалю, першим кораблем Гільдії.
– Що ви розповісте своїм панам?
– Про що?
– Про моє послання!
– Вони виконають вашу просьбу.
– Я знаю. Можете йти, експосле Кобате.
