справді вважаєш, що в тебе є варіанти? Гадаєш, удасться знову «врятувати світ», як це випадково трапилося в Атакамі 2009-го? Ти справді так вважаєш, Лауро?
Лаура замотала головою, женучи геть набридливий голос. Варіанти завжди є. Вона не уявляла, чим допомогти Антоніо Арреолі та ґуаякільській поліції, однак залишити все напризволяще не могла. Лаура зиркнула на мобільний телефон. Не на час, а на дату. 12 січня. Як давно все почалося? Антоніо казав про 8 чи 9 січня. Отже, щонайбільше п’ять днів тому. Психіатр не сумнівалася, що на цей момент ніхто – ні в Еквадорі, ні за межами країни – не усвідомлює, із чим насправді стикнулися жителі Ґуаякіля. І, напевно, загине не одна сотня, а може, й тисяча невинних людей, доки хтось усвідомить.
Голову Лаури розпирало від запитань без відповідей…
(…яким чином психоістота змогла пролізти в мізки людей без наноагентів?)
(…а якщо наноагенти все ж були, то звідки вони взялися?)
(…і як опинилися в головах еквадорців?)
(…і чому саме Ґуаякіль? чому, скажімо, не Антофагаста[25]?)
(…і що воно робитиме, якщо добереться до Тимура?)
…водночас вона розуміла, що в цю мить у всьому світі оцінити реальні масштаби загрози здатні лише кілька людей, які мали стосунок до проекту «NGF».
Щойно подумавши про це, Лаура з моторошним поколюванням у грудях збагнула, що таких людей лише троє – вона та двоє чоловіків, які 31 серпня 2009-го наважилися вирушити у пустелю, щоб знищити ботів-утікачів: українець Тимур Коршак і південноафриканець Ріно Хедхантер. Лаура заледеніла: крім неї, у всьому Всесвіті лише двоє людей! Двоє чоловіків, які зрозуміють її – які можуть її зрозуміти, – коли вона зателефонує та розповість про те, що відбувається в еквадорському Ґуаякілі.
Зателефонує та розповість.
Щось тихо дзенькнуло в голові. Лаура відчула, що знайшла правильну відповідь. Так, треба дізнатися, чому після стількох років сплячки психоістота прокинулася, з’ясувати, як вона прорвалася в наш світ, і розтовкмачити Антоніо Арреолі, із чим треба боротися. Та все це потім, пізніше, а перед тим… «Потрібно зв’язатися з ними, – Лаура не усвідомлювала, що ворушить губами, беззвучно матеріалізуючи думки. – Потрібно знайти Ріно та Тимура і все їм розказати. Разом – усі разом – ми мусимо щось вигадати».
ХII
Понеділок, 12 січня, 15:43 (UTC +1).
Психіатрична клініка Святої Анни.
Париж, Франція
Лаура ввімкнула ноутбук і почала міркувати про те, як розшукати Тимура та Ріно. З українцем проблем не мало би виникнути. 3 вересня 2009-го, прощаючись в аеропорту ім. Шарля де Голля в Парижі, вони обмінялися номерами телефонів. Два рази – 2009-го та 2010-го – Коршак навіть телефонував і вітав її з Різдвом. Щоправда, після того вони більше не контактували, і за цей час Тимур міг змінити номер, але все ж це краще, ніж нічого.
Значно важче буде знайти Хедхантера. Вони розсталися
Антофагаста – місто та морський порт на півночі Чилі, адміністративний центр однойменної комуни. Населення – 285 тисяч осіб.
