хто вірує. Ось уже три роки, як її чоловік вкотре переконався, що поганий приклад – заразний.
Оперативник навіть і не намагався вплинути на синів: сам почав курити ще в школі. Тим паче, щоб чогось вимагати у власних дітей, потрібно спершу продемонструвати, що теж так можеш. А він не міг. Тож тепер, поки дружина готувала на кухні його улюблену страву (борщ та пампушки з часником), він сам «стріляв» у синів цигарки. Або вимінював на щось, якщо раптом ті вважали, що батько надто часто користується халявними сигаретами.
Чим справді могли пишатися обоє батьків – їхні діти (поки що студенти) окрім стипендії отримували сяку-таку зарплату, підпрацьовуючи в Домовій Службі[4]. Отож не потребували фінансової підтримки й поволі ставали самостійними.
Оперативник відчув, як у горлі пересохло, його рука машинально потягнулася до цигарки в кишені, та він вдруге вчасно стримався. Женя Кир’ях швидко переконав себе, що чим скоріше вони тут впораються, тим скоріше він матиме нагоду насолодитися процесом куріння.
Кир’ях почухав посивілу потилицю, відчуваючи, як поволі замерзають вуха від пронизливого вітру, провів поглядом слідчого. Той саме роздивлявся місце події. Кир’ях відразу збагнув: Єгор не в настрої. Насправді він би більше здивувався, якби було навпаки. Скільки знав Скляра (понад рік) – завжди насуплений. Скляр не любив людей, а люди не любили його.
Рік тому його жахливий характер не витримала Таня, уже колишня наречена Скляра. Відтоді Єгор ще більше занурився в себе. Женя не сумнівався: Скляр досі не міг її забути. Час від часу в слідчого з’являлися нові подружки, проте вони швидко набридали. Женя неодноразово помічав, як Єгор роздивляється інстаграм Тані, проте помиритися з дівчиною (або хоча б просто поспілкуватися) заважала гордість. Чи страх, що вона не захоче його бачити? Женя підозрював, що і те, і те.
Минулої зими Єгор перевівся до них з Луцька, де встиг завоювати собі славу одного з кращих слідчих. Увесь міськвідділ з нетерпінням чекав на нового співробітника після того, як наслухався про його послужний список від керівництва. Найбільше їх здивував той факт, що Скляр ніколи не мав «висяків» зі справ про вбивства.
Та ось новий колега з’явився на службі – і прийшло розчарування: Єгор повсякчас набурмосений і не надто приязний. Кир’ях виявився чи не єдиним, з ким від самого початку заприятелював новенький. Ба більше, оперативник ставився до Єгора майже по-батьківськи, хоч і був старшим за нього більш ніж на десять років.
Наразі Єгор ходив територією – пильно вивчав, допомагаючи собі невеличким (проте потужним) ліхтариком. Женя мовчки зупинився поряд. Оперативник прекрасно знав: краще не займати. За кілька хвилин Єгор заговорить сам. Натомість попри втому з цікавістю спостерігав за молодшим колегою. Яким би мізантропом не був Єгор, свою роботу він любив і ставився до неї відповідально.
На місці злочину й досі було темно (якщо не зважати на яскраво сині проблискові маячки патрульних автівок та ліхтарі), жодних перехожих. І чимало працівників поліції. Єгор
Домова Служба – служба виклику майстрів різних напрямків додому.
