за те, що так надовго затрималися. Головне – поліція відпустила.
Рівне. Понеділок, 16 березня 2020 року. 07:15
– Ммм… Панкейки, – здивувався.
Артем ліниво забрів на кухню. Волосся на голові після сну стояло сторч, правицею він тер заспані очі, у лівій тримав мобільний. Чоловік з’явився в спідній білизні. Власта озирнулася – саме діставала з шафки кленовий сироп. Мимоволі вона кинула погляд на його добряче відрослий живіт – попри спроби схуднути Артем останнім часом досягнув протилежного ефекту. Самій же патрульній навпаки – завдяки ФІЗО[5] та коригуванню свого харчування – вдалося позбавитися тих кількох зайвих кіло, що її завжди дратували. Електричний чайник закипів й вимкнувся.
– Сідай, зараз зроблю чай, – Власта усміхнулася, поставила пляшечку зі сиропом на стіл – поряд із паруючими млинцями.
Артем ковтнув слину – аромат на кухні стояв божественний. Живіт забурчав, натякаючи на голод. Чоловік опустив очі на свій живіт, і його обличчя враз спохмурніло.
– А де звична вівсянка? – поцікавився, підсовуючи до себе тарілку зі сніданком.
– Вирішила зробити тобі сюрприз, – стенула плечима Власта. Її обличчям пробігла тінь підозри. – Врешті не завжди ж снідати позбавленою смаку вівсянкою.
Вона приготувала чай у двох невеличких горнятках й взялася за сироп.
– Мені не потрібно, – Артем затулив свою порцію долонею.
«Так і є, прокинувся не в гуморі».
Власта кивнула й додала сиропу тільки до своїх млинців. Мовчки поставила на стіл пляшечку – їй здалося, надто гучно в несподіваній тиші.
– Багато борошна додавала? – ніби ненароком поцікавився він.
– Не дуже. Намагалася по мінімуму, – збрехала.
Власта відчула себе дурепою. «Ну які панкейки, якщо він худне?» Власта пригадала, як кілька днів тому в гостях він відмовився від десерту. Патрульна ледь помітно почервоніла. Але ж зрештою, він їх любить. Їй лише хотілося зробити йому приємне.
– Ммм, як смачно, – відкусив перший млинець, поцілував її в скроню.
«Второпав, що образив», – зрозуміла Власта.
Він ніжно стиснув її зап’ястя, і тілу відразу передалося тепло чоловічої міцної руки.
Артем завжди так робив, коли хотів показати, як йому сподобалося щось, що зробила Власта. Всі проблеми враз відступили. Вона усміхнулася.
– Давай поїдемо за місто, – несподівано спало на думку. – Так хочеться побачити нові картинки. Вже бозна-скільки часу не виїжджала за межі Рівного.
Власта підвелася, щоб налити собі склянку води – о цій порі вона завжди пила протизаплідні.
На мобільний Артема надійшло сповіщення у вайбер. Не поспішаючи, він розблокував телефон і переглянув повідомлення. Його карі очі на мить спалахнули цікавістю. Механічно вклав до рота наступний шматочок млинця.
– Власто, мені на роботу.
– Як на роботу? Ти ж казав, візьмеш сьогодні
ФІЗО – абревіатура «фізична освіта»; фізична підготовка (у цьому випадку патрульних поліцейських).
