Куме, ти ж залишив двійко діточок і змушений будеш платити аліменти – п’ятдесят відсотків від зарплати!
– То вона у мене відбирала всю зарплату, а тепер я матиму свою законну половину!
– Куме, чому ви просите, щоб вам зменшили зарплату?
– Жінка каже, що якби я стільки не заробляв, вона вже давно пішла б від мене.
– Куме, ви такий незграбний; до речі, штовхнули мою Галю!
– Які проблеми, заспокойтеся, куме: он моя Наталка стоїть, ідіть штовхніть.
– Куме, чому сумуєш?
– Та моя Галя з драбини впала.
– Розбилася?
– Хіба вона вміє по-людськи розбитися? З першого щабля впала.
– Куме, ви вірите у віщі сни?
– Атож. Якщо у ніч з п’ятниці на суботу мені присниться Софі Лорен, у суботу вранці жінка точно пошле мене на базар за квашеною капустою.
– Кумо, цікаво, а що було до того, як винайшли телевізор?
– Думаю, тиша і спокій.
– Куме, навіщо вам три пари окулярів?
– В одних я читаю, другі для повсякденного життя.
– А треті?
– А в третіх я шукаю перші і другі.
– Куме, не розумію вас. Десять хвилин тому ви кидали у цього співака помідорами, а зараз аплодуєте йому, викликаєте на сцену.
– Та у мене ще кілька помідорів залишилось.
– Куме, а чому ви цей хор називаєте змішаним, у ньому ж одні чоловіки…
– Правильно. Але одні уміють співати, інші – ні.
– Куме, я чув – ви сімейний кооператив відкрили?
– Атож. Жінка пиріжки пече, донька продає, а я стою поруч і облизуюсь.
– Для чого?
– Для реклами.
– Кумо, чому ваш син так довго плаче?
– Не знаю, вже п’ятий раз його за це віддубасила, а він все одно реве.
– Кумо, ваша Настя того хлопця цілувала.
– У нього помер дядько і вона його заспокоювала.
– А мені здалося, що у нього вся рідня померла.
– Петрику, ким ти будеш, коли виростеш?
– Кумом, його завжди наша мама хвалить.
– Куме, правда що ти віддав доньку за свого бухгалтера?
– Правда.
– Ти ж казав, що він у тебе краде гроші!
– Так. Але тепер він відноситиме їх моїй доні.
– Кумо, ти бачила Наталчину невістку?
– Ще ні. А ти?
– Бачила.
– Яка ж вона?
– Така погана… Ще гірша, ніж я… Як он оце ти.
– Куме, ваші близнюки такі схожі, як ви їх пізнаєте?
– Микольцю ще можна пізнати, а Дмитрика трудніше.
– Кумо, мій чоловік кинув пити завдяки спорту.
– Якому?
– Боксу!
– Він почав займатися боксом?
– Не він, а я!
– Кумо, ти вірна своєму Іванові?
– Як
